ПОСТАНОВА
Іменем України
18 квітня 2018 року
Київ
справа №826/14016/16
провадження №К/9901/16046/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Білоуса О. В., Стрелець Т.Г.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу № 826/14016/16
за позовом ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Генеральної прокуратури України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2016 року, прийняту у складі головуючого судді - Мазур А.С., та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого - Вівдиченко Т.Р., суддів: Собківа Я.М., Сорочко Є.О.,
в с т а н о в и в :
У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Генеральної прокуратури України в якому просив:
визнати, що рішення відповідача від 29 серпня 2016 року № 05/3-14050-10 не містить перевірки факту заяви від 15 серпня 2016 року про те, що представники відповідача у судах роблять неправдиві заяви, а тому дане рішення є протиправним у цій частині;
визнати, що відповідачем порушено приписи статті 18 Закону України «Про звернення громадян» щодо права особи, яка подала заяву чи скаргу особисто викласти аргументи особі, що перевіряла його заяву, що призвело до неправильного вирішення заяви позивача від 15 серпня 2016 року, а тому рішення відповідача від 29 серпня 2016 року № 05/3-14050-10 є протиправним;
зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача № 39 від 15 серпня 2016 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що відповідач не провів перевірку фактів, викладених у заяві ОСОБА_1 від 15 серпня 2016 року та не надав відповідь по суті заявлених вимог. У зв'язку з чим, відповідь Генеральної прокуратури України від 29 серпня 2016 року № 05/3-14050-10 є необґрунтованою та протиправною.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Генеральної прокуратури України, яка полягає у ненаданні в повному обсязі відповіді на заяву ОСОБА_1 від 15 серпня 2016 року (№ 39).
Зобов'язано Генеральну прокуратуру України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15 серпня 2016 року (№ 39).
В іншій частині позову відмовлено.
Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У касаційній скарзі представник відповідача, посилаючись на те, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій були винесені з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки судів не відповідають обставинам справи, просив скасувати їх рішення в частині визнання протиправною бездіяльності Генеральної прокуратури України, яка полягає у ненаданні в повному обсязі відповіді на заяву ОСОБА_1 від 15 серпня 2016 року (№ 39) та в частині зобов'язання Генеральну прокуратуру України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15 серпня 2016 року (№39).
Постановити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. В решті судові рішення залишити без змін.
Вимоги касаційної скарги обґрунтовує тим, що за результатами розгляду вказаного звернення, Генеральною прокуратурою України 29 серпня 2016 року надано відповідь ОСОБА_1 за № 05/3-14050-10. Зокрема, автору звернення повідомлено про те, що його доводи про притягнення представників Генеральної прокуратури України у зазначених спорах до відповідальності, перевірялися із витребуванням технічних записів судових засідань, за наслідком розгляду яких, встановлено, що будь-яких заходів процесуального примусу, передбачених статтею 269 КАС України, судом до представників не застосовувалося, а тому підстав для притягнення їх до відповідальності не встановлено.
Наведені фактичні обставини, на думку відповідача, засвідчують, що Генеральною прокуратурою України звернення позивача від 15 серпня 2016 року розглянуто на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, законних прав та інтересів ОСОБА_1 не порушено.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Сервіси для юристів