Ухвала КАС ВП від 10.06.2020 року у справі №826/25869/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2020 року

м. Київ

справа № 826/25869/15

адміністративне провадження № К/9901/27705/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Шельф ТК»

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.06.2016 року (суддя Літвінова А.В.)

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2016 року (головуючий суддя Горяйнов А.М., судді: Желтобрюх І.Л., Мамчур Я.С.)

у справі № 826/25869/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шельф ТК»

до Головного управління ДФС у Київській області

про скасування податкової консультації та зобов'язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

У листопаді 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Шельф ТК» (далі - позивач, Товариство) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Головного управління ДФС у Київській області (далі - відповідач, податковий орган) в якому просило скасувати податкову консультацію та зобов'язати податковий орган надати нову податкову консультацію з урахуванням висновків суду.

Окружний адміністративний суд м. Києва постановою від 02.06.2016 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2016 року, в задоволенні позову відмовив.

Приймаючи рішення, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що податкова консультація відповідає вимогам Податкового кодексу України.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням судів першої та апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Товариство зазначає, що належна йому на праві власності будівля відноситься до складського типу, незважаючи на те, як вона названа в свідоцтві про право власності.

Відзив на касаційну скаргу Товариства від відповідача на адресу Суду не надходив, що не перешкоджає касаційному перегляду судових рішень.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.02.2018 року касаційну скаргу разом з матеріалами справи передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариство 13.10.2015 року звернулося до податкового органу із заявою про надання податкової консультації, у якому просило роз'яснити практичні аспекти використання (застосування) пп. «є» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України враховуючи те, що відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно, належний Товариству об'єкт нерухомості називається «офісна будівля із допоміжними приміщеннями», але згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000 відноситься до класу промислових будівель та споруд і використовується у промисловій і складській цілях.

Також позивач просив зазначити чи поширюються на вищевказаний об'єкт нерухомого майна, який належить Товариству та розташований за адресою: 08321, Україна. Київська обл., Бориспільський р-н, с. Чубинське, вул. Виставкова, 1-б, положення пп. «є» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України, тобто чи є ця нерухомість об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки чи ні.

Листом від 11 листопада 2015 року № 2982/10/10-36-11-01 податковим органом повідомлено, що зазначений у запиті про надання податкової консультації об'єкт нерухомого майна є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

За приписами частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.