Постанова КАС ВП від 16.10.2018 року у справі №822/1123/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 жовтня 2018 року

Київ

справа №822/1123/16

адміністративне провадження №К/9901/51393/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

за участю секретаря судового засідання Калініна О.С.,

представника позивача - Романюка В.М.,

представника відповідача - Павловича Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області

на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.12.2017 (суддя - Майстер П.М.)

та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19.04.2018 (головуючий суддя - Мельник-Томенко Ж.М., судді - Сторчак В.Ю., Ватаманюк Р.В.)

у справі № 822/1123/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хмельницькі барви»

до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області

про визнання бездіяльності протиправною,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Хмельницькі барви» (далі - Товариство) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області (далі - ДПІ), в якому, з урахуванням заяв про збільшення розміру позовних вимог, просило визнати протиправною бездіяльність ДПІ, яка полягає у ненаправлені до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку із зазначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню за березень 2016 року та про зобов'язання відповідача підготувати та подати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню за березень 2016 року.

Свої вимоги Товариство обґрунтувало тим, що ним було заявлено бюджетне відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку. За результатами камеральної перевірки ДПІ не підтвердило заявлену до відшкодування суму та не направило до Управління державної казначейської служби України у м. Хмельницькому висновок із зазначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню за березень 2016 року. Вважаючи помилковими висновки ДПІ щодо не підтвердження суми заявленої до відшкодування, позивач просив задовольнити позов.

Справа неодноразово розглядалась судами різних рівнів.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.09.2017 касаційну скаргу ДПІ частково задоволено, постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.06.2016 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25.08.2016 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

За наслідками повторного розгляду постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.12.2017, залишеною без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19.04.2018, позов задоволено:

- визнано протиправною бездіяльність ДПІ щодо ненаправлення до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку із зазначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню Товариству за березень 2016 року;

- зобов'язано ДПІ підготувати та подати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню Товариству за березень 2016 року.

Не погодившись із судовими рішеннями, ДПІ звернулась з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати та відмовити Товариству в задоволенні позову. При цьому скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про обґрунтованість заявленого адміністративного позову, неправильно оцінивши залучені до справи докази та обставини справи. Судами не враховано, що у чинному законодавстві відбулись зміни порядку здійснення бюджетного відшкодування.

Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому вважає судові рішення законними та обґрунтованими, а доводи касаційних скарг безпідставними.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Суди попередніх інстанцій встановили, що Товариство у квітні 2016 року подало заяву про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 542 438,00 грн., відображеного у податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2016 року.