Ухвала КАС ВП від 14.07.2020 року у справі №820/6036/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2020 року

м. Київ

справа №820/6036/16

адміністративне провадження №К/9901/39555/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року (головуючий суддя Яковенко М.М., судді: Лях О.П., Старосуд М.І.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю компанія "УКРСІНТЕЗ" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю компанія "УКРСІНТЕЗ" (далі - позивач, Товариство) звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі - відповідач, податковий орган) про скасування податкового повідомлення-рішення від 21.10.2016 № 0001971403, яким збільшено грошове зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на 496638,00грн.

Судами встановлено, що відповідачем проведена планова виїзна перевірка Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.03.2016, за результатами якої складено акт від 10.10.2016 №625/20-40-14-03-08/25180316, яким встановлено порушення, зокрема, вимог пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України (далі - ПК України), що призвело до заниження податку на прибуток на 496 638,00 грн.

У акті перевірки податковий орган констатував формування позивачем без достатніх правових підстав валових витрат за операціями із ФОП ОСОБА_1 щодо надання рекламно-інформаційних послуг, оскільки з поданих до перевірки документів неможливо ідентифікувати надану послугу, встановити її дійсну вартість, де саме проводилось розміщення реклами, кількість та дати виходу відеоролика.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.03.2017 в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку про доведеність податковим органом необґрунтованості отриманої позивачем податкової вигоди за наслідками відносин із контрагентом, оскільки первинні документи містять суперечливі відомості, зокрема щодо виду медіапродукту, кількості повторів його транслювання, а також не містять відомостей щодо адрес екранів, на яких він розташовувався.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2017 скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове, яким позов задоволено; скасовано податкове повідомлення-рішення 21.10.2016 № 0001971403.

Суд апеляційної інстанції виходив з наявності у позивача всіх необхідних первинних документів, які підтверджують реальність операцій між Товариством та його контрагентом (ФОП ОСОБА_1 ) щодо надання рекламно-інформаційних послуг, й останні були спрямовані на настання правових наслідків та набуття сторонами цивільних прав та обов`язків, а відтак позивач мав право на зменшення оподатковуваного доходу на суму валових витрат за результатами таких операцій.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В своїй касаційній скарзі по суті зазначає про помилковість висновків суду апеляційної інстанції, вирішення спору без повного та всебічного дослідження всіх обставин, які мають істотне значення для правильного розгляду справи, що унеможливило реалізацію завдання адміністративного судочинства та призвело до формального та незаконного вирішення спору.

Позивач правом подання письмових заперечень (відзиву) на касаційну скаргу не скористався.

В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд виходить з такого.

Конституційний правовий порядок у сфері оподаткування ґрунтується на положеннях частини першої статті 67, пункту 1 частини другої статті 92 Конституції України, згідно з якими кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори, що встановлюються виключно законами України, у порядку і розмірах, передбачених ними.

Згідно пункту 44.1 статті 44 ПК України (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

У відповідності до підпункту 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 ПК України постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об`єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об`єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

З метою оподаткування постачанням послуг, зокрема є: а) досягнення домовленості утримуватися від певної дії або від конкуренції з третьою особою чи надання дозволу на будь-яку дію за умови укладення договору; б) постачання послуг за рішенням органу державної влади чи органу місцевого самоврядування або в примусовому порядку; в) постачання послуг іншій особі на безоплатній основі; г) передача результатів виконаних робіт, наданих послуг платнику податку, уповноваженому згідно з договором вести облік результатів спільної діяльності без утворення юридичної особи, а також їх повернення таким платником податку після закінчення спільної діяльності; ґ) передача (внесення) виконаних робіт, наданих послуг як вклад у спільну діяльність без утворення юридичної особи, а також повернення послуг; д) постачання послуг з розміщення знаку відповідної торгової марки або самого товару чи послуги в кінофільмі, серіалі або телевізійній програмі, які є візуальними (глядачі лише бачать продукт або знак торговельної марки, продукт чи торговельна марка згадується у розмові персонажа; товар, послуга чи торговельна марка органічно вплітаються в сюжет і є його частиною);

Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України передбачено, що об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.