ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 березня 2023 року
м. Київ
справа № 160/17911/21
адміністративне провадження № К/990/20105/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: Губської О.А., Калашнікової О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу
за касаційною скаргою Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року (головуючий суддя - Бондар М.В.)
та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2022 року (головуючий суддя - Чередниченко В.Є., судді: Чепурнов Д.В., Іванов С.М.)
у справі №160/17911/21
за позовом ОСОБА_1
до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини
про визнання протиправною бездіяльність.
I. ПРОЦЕДУРА
1. У жовтні 2021 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача під час перевірки, розгляду та надання відповіді на звернення від 03 червня 2020 року, а саме:
- непроведення вчасної перевірки звернення від 03 червня 2020 року, що суперечить вимогам статті 19 Закону України «Про звернення громадян»;
- непроведення розгляду звернення від 03 червня 2020 року в межах термінів передбачених статтею 20 Закону України «Про звернення громадян»;
- невиконанні вимог статті 40 Конституції України в частині зобов`язання розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
2. Зазначав про те, що відповідь на своє звернення від 03 червня 2020 року отримав через 1 рік і 2 місяці, у той же час Законом України «Про звернення громадян» встановлено максимальний строк розгляду 45 днів.
3. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2022 року, позов задоволено.
4. Відповідач подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
5. Ухвалою Верховного Суду від 27 вересня 2022 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судами попередніх інстанцій установлено, що 03 червня 2020 року ОСОБА_1 звернувся з заявою до Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, у якій вказував на неналежний розгляд його електронного звернення до Прем`єр-Міністра України від 14 травня 2020 року, яке «внаслідок незрозумілих маніпуляцій було розглянуте фігурантом звернення», тобто особою, дії чи рішення якої оскаржувалися, чим порушено вимоги статті 7 Закону України «Про звернення громадян».
7. Заява була зареєстрована за № М-8677.3/20 від 03 червня 2020 року.
8. Листом від 06 серпня 2021 року № 22842.4/М-8677.3/20/44 Секретаріатом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини надано відповідь, відповідно до якої за отриманою від Львівської ОДА інформацією скарга від 14 травня 2020 року була отримана Львівським обласним контактним центром (вх. № 31-ЗВГ-54-М-3651/20 від 15 травня 2020 року) від Урядового контактного центру та передана на розгляд до Департаменту екології та природних ресурсів облдержадміністрації. Передача скарги на розгляд заступника директора Департаменту екології та природних ресурсів Львівської ОДА Василишина М.І., дії/рішення якого оскаржувалися у скарзі, була здійснена Центром відповідно до Порядку розгляду звернень що надходять на «Гарячу лінію області», без резолюції керівництва Львівської ОДА в автоматичному режимі. Внаслідок викладеного не вдалося можливим встановити посадову особу Львівської ОДА, яка в порушення вимог статті 7 Закону України «Про звернення громадян» передала скаргу від 14 травня 2020 року на розгляд Василишина М.І. для притягнення такої особи до адміністративної відповідальності. Про це було повідомлено заявника листом Секретаріату Уповноваженого від 15 грудня 2021 року №10487.4/М-8677.3/20/44.
Сервіси для юристів