ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 липня 2020 року
м. Київ
справа №816/1023/16-а
адміністративне провадження №К/9901/23271/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянув у письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, третя особа - ОСОБА_2 , про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2017 року (прийняту в складі колегії суддів: головуючого Чалого І.С., суддів: Пянової Я.В., Зеленського В.В.),
УСТАНОВИВ:
І. Суть спору:
1. У липні 2016 року ОСОБА_1 (далі - Позивач, скаржник) звернувся до Октябрського районного суду м.Полтава з позовом ( з урахуванням уточнень) до Державної Фіскальної служби України (далі - Відповідач), третя особа - ОСОБА_2 у якому просив суд:
1.1. - визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо незабезпечення ОСОБА_1 щорічно санаторно-курортною путівкою для лікування у 2016 році.
1.2. - зобов`язати Державну фіскальну службу України надати ОСОБА_1 санаторно-курортну путівку до санаторно-курортних закладів для лікування та оздоровлення за 2016 рік.
1.3. - стягнути з розрахункових рахунків Державної фіскальної служби України на користь ОСОБА_1 10000 грн. моральної шкоди.
1.4. - установити судовий контроль за виконанням цього рішення та зобов`язати Державну фіскальну службу України подати суду звіт про його виконання.
2. Свої вимоги позивач обґрунтовує, тим що до 24.11.1998 року він проходив службу на посаді начальника оперативного відділу податкової міліції Головного відділу податкової міліції ДПІ у м.Полтаві ДПА та наказом №139 ОП від 18.11.1998 року звільнений за ст.65 п. «а» за віком у відставку і перебуває на пенсійному обліку в Державній податковій службі України. Також він являється учасником бойових дій, тому має право на безоплатну путівку до санаторно-курортних закладів щорічно, однак таку путівку, в тому числі у 2016 році, йому надано не було, незважаючи на неодноразові звернення. При цьому йому було спричинено моральну шкоду у вигляді тяжких душевних страждань, що призвело до погіршення нормального життєвого укладу та стану здоров`я, у зв`язку з чим він змушений витрачати кошти на придбання ліків і оздоровлення.
ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
3. Постановою Октябрського районного суду м. Полтава від 21 листопада 2016 року адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено частково.
3.1. Визнано протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо незабезпечення ОСОБА_1 щорічно санаторно-курортною путівкою для лікування у 2016 році.
3.2. Зобов`язано Державну фіскальну службу України надати ОСОБА_1 санаторно-курортну путівку до санаторно-курортних закладів для лікування та оздоровлення за 2016 рік.
3.3. Встановлено судовий контроль за виконанням цього рішення та зобов`язано Державну фіскальну службу України подати до суду звіт про виконання даного рішення протягом 30 днів з дня вступу його в законну силу.
3.4. У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено.
4. Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивач, являючись пенсіонером податкової міліції, учасником бойових дій, особою похилого віку, яка страждає на ряд серйозних хронічних захворювань та потребує лікування і перебуває на відповідному обліку відповідача, має право на щорічну санаторно-курортну путівку для лікування та оздоровлення у 2016 році.
5. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2017 року скасовано постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 21.11.2016р. по справі № 816/1023/16-а в частині задоволення вимог та прийняти в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України; третя особа - ОСОБА_3 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії - відмовлено.
5. Відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач відмовляючи в надані путівки до санаторно-курортного закладу для лікування та оздоровлення діяв у межах своїх повноважень та у відповідності до діючого законодавства.
IІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
Сервіси для юристів