ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
15 травня 2018 року
справа №806/2676/17
адміністративне провадження №К/9901/28719/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.
при секретарі судового засідання Гутніченко А.М.
за участю представників
від позивача - ОСОБА_1 на підставі ордеру,
від відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2018 року у складі колегії суддів Іваненко Т.В., Кузьменко Л.В., Франовської К.С. у справі № 806/2676/17 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В :
У жовтні 2017 року ОСОБА_2 (далі - платник податків, позивач у справі) звернулася до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09 червня 2017 року № 52288-13, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік у розмірі 18 287,44 грн, з мотивів безпідставності його прийняття.
15 листопада 2017 року Житомирський окружний адміністративний суд постановою у задоволенні позову відмовив з тих підстав, що нежитлова нерухомість, яка належить позивачу, є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Суд першої інстанції здійснив аналіз норм підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 та дійшов висновку, що використаний у статті 266 Податкового кодексу України термін "будівлі промисловості" має застосовуватися виключно відносно будівель, що експлуатуються промисловими підприємствами різних галузей. Крім того, цей суд зауважив, що доведеним має бути факт використання цього приміщення позивачем, як об'єкту промисловості, що в межах спірних відносин не доведено.
23 січня 2018 року Житомирський апеляційний адміністративний суд скасував постанову суду першої інстанції та прийняв нову постанову, якою визнав протиправним та скасував податкове повідомлення - рішення від 09 червня 2017 року №52288-13.
Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції дійшов протилежних висновків, а саме зазначив, що позивач зареєстрована як фізична особа-підприємець та видами її діяльності за КВЕД- 56.10 є діяльність ресторанів, надання послуг з мобільного харчування, а тому будівлі, як виробничі, так і допоміжні, які входять до складу комплексу та використовуються для цілей забезпечення діяльності позивача необхідно відносити до будівель промисловості в розумінні підпункту "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, що в свою чергу дає підстави для висновку, що належні позивачу виробничі приміщення підпадають під визначення "будівлі промисловості" зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств, а тому вони не є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, від'ємне від земельної ділянки в силу імперативних приписів закону.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, податковий орган подав касаційну скаргу, в якій скаржник, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
У касаційній скарзі відповідач виклав зміст окремих пунктів статей 8, 10, 12, 266 Податкового кодексу України, не визначивши при цьому у чому саме полягає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права або порушення ним норм процесуального права. Фактично податковий орган не погоджується з оцінкою судом апеляційної інстанції фактичних обставин справи.
14 травня 2018 року позивач надала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу податкового органу, в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Касаційний розгляд справи здійснюється в відкритому судовому засіданні відповідно до статті 344 Кодексу адміністративного судочинства України.
Верховний Суд, переглянувши рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону судове рішення не відповідає.
Судами першої та апеляційної інстанцій установлено, що ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 20 грудня 2011 року №2524 володіє на праві приватної власності комплексом за адресою вул. Миру 83-а, м. Житомир, який складається з виробничих приміщень: приміщення контори, котельної, майстерні для працівників, гараж (А, А-1) загальною площею 215,3 кв.м; столярного цеху (Б) загальною площею 291,4 кв.м; складу будівельних та сипучих матеріалів (В,В-1) загальної площею 172,90 кв.м; столярного цеху (Г) загальною площею 551,3 кв.м; складу будівельних матеріалів (Д) загальною площею 96,20 кв.м.
Сервіси для юристів