ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 814/1262/16
адміністративне провадження № К/9901/30805/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Васильєвої І.А., суддів: Хохуляка В.В., Юрченко В.П.,
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Миколаївської митниці ДФС на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 20.09.2016 (суддя Гордієнко Т. О.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2017 (головуючий суддя Крусян А. В., судді Вербицька Н. В., Джабурія О. В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» (далі - ТОВ «Миколаївський глиноземний завод») до Миколаївської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,
У С Т А Н О В И В:
У червні 2016 року ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» звернулося до суду з позовом до Миколаївської митниці ДФС, у якому просило визнати протиправними та скасувати:
- рішення про коригування митної вартості товарів від 18.12.2015
№ 504000006/2015/000028/2 (далі також Рішення);
- картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 18.12.2015
№ 504010000/2015/00077 (далі також Картка).
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані ним Рішення та Картка прийняті всупереч вимогам законодавства, дії відповідача щодо витребування додаткових документів на підтвердження заявленої позивачем митної вартості імпортованих товарів є протиправними, а надані до митного оформлення документи містили усі необхідні числові складові для підтвердження заявленої митної вартості за ціною договору.
Миколаївський окружний адміністративний суд постановою від 20.09.2016, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2017, позов задовольнив, визнав протиправними та скасував рішення про коригування митної вартості товарів від 18.12.2015 № 504000006/2015/000028/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи митному пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 18.12.2015
№ 504010000/2015/00077.
Приймаючи оскаржувані рішення, суди виходили з того, що з огляду на досліджені матеріали справи товариство у повному обсязі документально підтвердило правильність заявленої митної вартості імпортованого товару за першим основним методом - за ціною договору, а отже, спірні Рішення та Картка підлягають скасуванню.
Миколаївська митниця ДФС звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
У касаційній скарзі відповідач доводив невідповідність висновків судів першої та апеляційної інстанцій фактичним обставинам справи, які, на його думку, полягають у безпідставному визначенні позивачем митної вартості товару за ціною договору з огляду на те, що подані позивачем документи не містили всіх необхідних відомостей для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару та містили розбіжності.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 15.05.2017 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, а також відмовив у задоволенні клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень.
Позивач заперечень до суду не надав.
15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Кодекс адміністративного судочинства (КАС) України викладено в новій редакції.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Касаційна скарга митниці була передана на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, Колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Суди попередніх інстанцій встановили, що 01.04.2013 між позивачем та АТ «Єдіная торговая компанія» (рф) був укладений зовнішньоекономічний контракт №RF/RD/79-13/11-M про поставку товару - натр їдкий (гідроксид натрію) в кількості 7 500 тонн за ціною 252,67 доларів США за тонну на загальну суму 1 895 025 доларів США.
З метою переміщення через митний кордон товару позивач 14.12.2015 подав електронну митну декларацію № 504010000/2015/003088 щодо здійснення митного контролю та митного оформлення товару - гідроксиду натрію, із заявленою митною вартістю за основним методом (за ціною контракту).
Для підтвердження митної вартості товару були надані документи: контракт від 01.04.2013 року, специфікація від 24.11.2015 № 31, від 03.12.2015 інвойс № V-274, накладна СМГС № 20755527 від 10.12.2015, підтвердження позитивного проходження радіологічного та екологічного контролю, сертифікат походження товару від 03.12.2015, паспорти якості.
Сервіси для юристів