Ухвала КАС ВП від 15.07.2018 року у справі №820/5134/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 серпня 2018 року

Київ

справа №820/5134/17

адміністративне провадження №К/9901/49382/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І., судді Коваленко Н.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до начальника Міськрайонного управління в Ізюмському районі та м. Ізюм Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Ревенко Н.О., Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, Ізюмської міської ради Харківської області, третя особа фізична особа - підприємець ОСОБА_4 про визнання неправомірними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії за касаційними скаргами Головного управління Держгеокадастру у Харківській області та Ізюмської міської ради Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду у складі судді Єгупенка В.В. від 14 грудня 2017 року та на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Бартош Н.С., Русанової В.Б., Макаренко Я.М. від 27 березня 2018 року,

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до начальника Міськрайонного управління в Ізюмському районі та м. Ізюм Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Ревенко Н.О., Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Харківській області), Ізюмської міської ради Харківської області, третя особа фізична особа - підприємець ОСОБА_4 (далі - ФОП ОСОБА_4), у якому просив:

- визнати неправомірними дії начальника міськрайонного Управління Держгеокадастру в Ізюмському районі та м. Ізюм Ревенко Н.О. щодо включення у Висновок про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, виданого 25 квітня 2017 року за № 150/122-17, умов, при яких погоджується проект, та скасувати окремі положення Висновку в частині встановлення умов врегулювання в рамках приписів, передбачених статтею 20, частиною другою статті 198 Земельного кодексу України, наступних питань: щодо категорії земель, за рахунок яких відбувається відведення земельної ділянки; щодо погодження у відповідному обсязі меж земельної ділянки із суміжними землевласниками та/або землекористувачами;

- скасувати рішення Ізюмської міської ради Харківської області 47 сесії 7 скликання від 28 серпня 2017 року № 1221 «Про розгляд звернення громадянина ОСОБА_2»;

- зобов'язати Ізюмську міську раду Харківської області прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 для індивідуального садівництва, розташованої по АДРЕСА_1, який розроблений ФОП ОСОБА_4, та надання вказаної земельної ділянки у власність ОСОБА_2

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що висновок ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 25 квітня 2017 року № 150-122/17, яким погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки за умови врегулювання в рамках приписів, передбачених статтею 20, частиною другою статті 198 Земельного кодексу України, прийнятий з порушенням статті 50 Закону України «Про землеустрій», статей 118, 186-1 Земельного кодексу України, а отже має бути скасованим в цій частині з визнанням неправомірними дій начальника міськрайонного Управління Держгеокадастру в Ізюмському районі та м. Ізюмі.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2018 року, позовні вимоги задоволено частково, зокрема:

- визнано неправомірними дії начальника міськрайонного Управління Держгеокадастру в Ізюмському районі та м. Ізюм Ревенко Н.О. щодо включення у висновок про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки умов при яких погоджується проект та скасовано окремі положення Висновку про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, виданого 25 квітня 2017 року № 150/122-17 Міськрайонним управлінням в Ізюмському районі та м. Ізюмі ГУ Держгеокадастру у Харківській області;

- скасовано рішення Ізюмської міської ради Харківської області 47 сесії 7 скликання від 28 серпня 2017 року № 1221 «Про розгляд звернення громадянина ОСОБА_2»;

- зобов'язано Ізюмську міську раду Харківської області повторно прийняти до розгляду заяву ОСОБА_2 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 для індивідуального садівництва, розташованої по АДРЕСА_1, який розроблений ФОП ОСОБА_4 та надання вказаної земельної ділянки у власність ОСОБА_2

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що дії начальника Міськрайонного управління в Ізюмському районі та м. Ізюм ГУ Держгеокадастру у Харківській області Ревенко Н.О. щодо включення у висновок про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки умов врегулювання в рамках приписів, передбачених статтею 20 та частиною другою статті 198 Земельного кодексу України, наступних питань: щодо категорії земель за рахунок яких відбувається відведення земельної ділянки; щодо погодження у відповідному обсязі меж земельної ділянки із суміжними землевласниками та/або землекористувача, не можна вважати правомірними. Також суди попередніх інстанцій зазначили, що у випадку невідповідності пакета документів вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів із землеустрою або містобудівній документації, відмові у погодженні має передувати повідомлення про необхідність усунення недоліків поданого пакету документів, із зазначенням строку для їх усунення і тільки у випадку не усунення вказаних недоліків, заявникові може бути відмовлено у погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Не погоджуючись з постановами Харківського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року та Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2018 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ГУ Держгеокадастру у Харківській області та Ізюмська міська рада звернулися з касаційними скаргами до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, в яких просять скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

У касаційній скарзі ГУ Держгеокадастру у Харківській області зазначає, що суди попередніх інстанцій, скасовуючи окремі положення висновку експертизи документації із землеустрою, не надали належної правової оцінки тому, що вирішення питання про погодження або непогодження проекту землеустрою відноситься до виключної компетенції територіальних органів Держгеокадастру. Крім того, зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій не врахували, що Держгеокадастр вирішує питання про надання земельної ділянки у власність із земель сільськогосподарського призначення державної власності, відтак, оскільки спірна земельна ділянка розташована у м. Ізюм, тобто в межах населеного пункту, то вирішення питання щодо такої ділянки не відноситься до компетенції Держгеокадастру.

У касаційній скарзі Ізюмська міська рада зазначає, що суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки тому, що умови, визначені у висновку начальника Міськрайонного управління в Ізюмському районі та м. Ізюм ГУ Держгеокадастру у Харківській області Ревенко Н.О., позивачем не виконані, відтак, відсутні законні підстави затверджувати поданий проект землеустрою. Крім того, скаржник зазначає, що позивач не погодив належним чином проект землеустрою з відділом містобудування, архітектури та архітектурно-будівельного контролю, що є обов'язковим у силу статті 186-1 Земельного кодексу України.

Від ОСОБА_2 надійшов відзив на касаційну скаргу ГУ Держгеокадастру у Харківській області, у якому зазначається, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, а доводи касаційної скарги є безпідставними.

На касаційну скаргу Ізюмської міської ради відзиву не надходило, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 15 грудня 2014 року позивач звернувся до Ізюмської міської ради Харківської області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо виділення у власність земельної ділянки із земель комунальної власності для ведення садівництва, орієнтовною площею 0,03 га, що розташована в АДРЕСА_1 поряд із належною йому земельною ділянкою по АДРЕСА_2, відповідно до кадастрового плану.

Внаслідок неотримання відповіді у строки, визначені частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України, позивачем укладено з ФОП ОСОБА_4 договір на виконання землевпорядних робіт від 03 лютого 2015 року № 08.

04 лютого 2015 року позивач повідомив Ізюмську міську раду про замовлення розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в порядку, визначеному частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України, до якого додав договір на виконання землевпорядних робіт від 03 лютого 2015 року № 08.

Рішенням Ізюмської міської ради Харківської області 84 сесії 6 скликання від 16 лютого 2015 року № 2883 «Про розгляд звернення гр. ОСОБА_2» позивачу відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у приватну власність земельної ділянки.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2016 року у справі № 623/2330/15-а рішення Ізюмської міської ради Харківської області 84 сесії 6 скликання від 16 лютого 2015 року «Про розгляд звернення гр. ОСОБА_2» скасовано.

15 червня 2016 року ФОП ОСОБА_4, з яким позивачем укладено договори стосовно розробки проекту землеустрою, звернувся до управління Держгеокадастру в Ізюмському районі Харківської області із заявою про погодження документації із землеустрою.

29 червня 2016 року листом № 96/41-16 позивачу повторно відмовлено в погодженні документації із землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 для ведення індивідуального садівництва та повернуто зазначений проект, як такий, що поданий безпідставно.