Ухвала КАС ВП від 14.05.2019 року у справі №813/7768/14

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

14 травня 2019 року

справа №813/7768/14

адміністративне провадження №К/9901/30993/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Ханової Р.Ф.,

суддів - Гончарової І.А., Олендера І.Я.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2016 року у складі суддів Гуляка В.В., Коваля Р.Й., Святецького В.В.

у справі № 813/7768/14 (876/1851/15)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хока-Україна»

до Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В :

14 листопада 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Хока-Україна» (далі - Товариство, позивач у справі) звернулось до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (після реорганізації Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області) (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та зобов'язати податковий орган поновити таку реєстрацію.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 14 січня 2015 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Суд першої інстанцій дійшов висновку, що позивачем не подано належних та допустимих доказів у спростування висновків податкового органу про наявність передбачених пунктом "г" пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України підстав для прийняття рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2016 року постанову суду першої інстанцій скасовано, прийнято нову постанову, якою позовні вимоги Товариства задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення податкового органу № 31 від 17 жовтня 2014 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що подання недостатньої кількості, на думку податкового органу, підтверджуючих документів щодо реальності задекларованих господарських взаємовідносин, не дає підстав для застосування такого засобу як анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

У березні 2017 року податковий орган подав касаційну скаргу, в який, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити без змін постанову суду першої інстанції.

Відзив на касаційну скаргу від позивача до Верховного Суду не надходив, що не перешкоджає перегляду рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону рішення суду апеляційної інстанції відповідає.