ПОСТАНОВА
Іменем України
14 травня 2019 року
Київ
справа №803/1817/15
адміністративне провадження №К/9901/28021/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у судовому засіданні без повідомлення сторін касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 13.08.2015 (суддя Плахтій Н.Б.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2016 (судді: Качмар В.Я. (головуючий), Гінда О.М., Ніколін В.В.) у справі № 803/1817/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекорд ОІЛ" до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Рекорд ОІЛ" (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 13.05.2015 №0002172205, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по акцизному податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів за основним платежем на 8 115,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями на 2 028,75 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення контролюючим органом прийнято безпідставно з огляду на те, що при відпуску нафтопродуктів позивачем через мережу АЗС у 2015 році проводились не лише операції з продажу пального кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання, що є об'єктом оподаткування акцизним податком з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами, а й операції з реалізації суб'єктам господарювання нафтопродуктів з метою комерційного або виробничого використання, що не є об'єктом оподаткування акцизним податком. Крім того, вказує на неврахуванням контролюючим органом під час перевірки того, що факт відпуску в адресу ТОВ ВТФ «Авіас» нафтопродуктів через АЗС із застосуванням реєстратора розрахункових операцій по довірчих документах (паливним карткам та скретч-карткам) не є розрахунковою операцією в розумінні Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 13.08.2015, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2016, позов задоволено, визнано протиправним та скасовано оскаржуване податкове повідомлення - рішення.
4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що контролюючий орган, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, оскільки здійснення роздрібного продажу нафтопродуктами через мережу АЗС не позбавляє права позивача здійснювати оптовий продаж нафтопродуктів для подальшого їх продажу кінцевому споживачеві через роздрібну торгівлю або для виробничого споживання. Крім того, під час проведення перевірки первинні документи бухгалтерського та податкового обліку позивача, на підставі яких були сформовані показники декларації акцизного податку за січень 2015 року контролюючим органом не досліджувалися, а тому висновки контролюючого органу щодо заниження Товариством акцизного податку за січень 2015 року є передчасними та такими, що ґрунтуються лише на припущеннях.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 13.08.2015, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2016 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для збільшення суми грошового зобов'язання та застосування штрафних (фінансових) санкцій стали висновки контролюючого органу, викладені в акті від 24.03.2015 №170/21.1/38339862, оформленого за результатами проведеної камеральної перевірки податкової звітності з акцизного податку за січень 2015 року ТОВ «Рекорд Оіл», під час якої було виявлено порушення позивачем вимог статті 213, статті 214, підпункту 215.3.4 пункту 215.3 статті 215, статті 216 Податкового кодексу України, що призвело до заниження акцизного податку, який підлягає сплаті до бюджету за січень 2015 рік в загальній сумі 56839,00 грн.
Не погоджуючись із висновками акту від 24.03.2015 №970/21.1/38339862, позивач подав заперечення від 03.04.2015 №74-04-15 на акт до контролюючого органу, який листом від 08.04.2015 №5533/10/21.1 повідомив позивача про те, що для об'єктивного розгляду вищевказаного заперечення прийнято рішення щодо проведення документальної позапланової перевірки.
Контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Рекорд Оіл» з питань, що становлять предмет заперечення згідно актів камеральних перевірок №204/22.5/38339862 від 24.03.2015, №191/15-38339862 від 24.03.2015, №970/22.1/38339862 від 24.03.2015, №172/15.02/38339862 від 24.03.2015, №69/15/38339862 від 24.03.2015, №38/22.5/38339862 від 24.03.2015 за період з 01.01.2015 по 31.01.2015, за результатами якої складено акт від 28.04.2015 №1629/22-05/38339862.
Відповідно до висновків акту перевірки контролюючим органом встановлено порушення товариством вимог, зокрема статті 213, статті 214, підпункту 215.3.4 пункту 215.3 статті 215, статті 216, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено акцизний податок, який підлягає сплаті до бюджету за січень 2015 року, в сумі 76757,00 грн.
Висновки фахівців контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства вмотивовано недекларуванням позивачем реалізації пального кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання через АЗС, що призвело до несплати 5-відсоткового акцизного податку.
7. На підставі вищевказаного акту перевірки контролюючим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. У доводах касаційної скарги відповідач наводить норми матеріального права та посилається на їх невірне тлумачення, зокрема вказує, що через мережу АЗС здійснюється саме роздрібний продаж нафтопродуктів, оскільки відпуск пального відбувається через колонки кінцевому споживачу незалежно від умов продажу нафтопродуктів та форми розрахунків, а тому такі операції є об'єктом оподаткування акцизним податком відповідно до пп. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 Податкового кодексу України, в той же час, Товариством реалізовано частину нафтопродуктів без сплати такого акцизного податку, що свідчить про правомірність прийнятого контролюючим органом оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення.
9. Товариством відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.
Сервіси для юристів