ПОСТАНОВА
Іменем України
14 травня 2019 року
Київ
справа №0840/2811/18
адміністративне провадження №К/9901/65590/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого Гриціва М.І.,
суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В., -
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2018 року (судді Чумак С.Ю., Чабаненко С.В., Юрко І.В.) у справі № 0840/2811/18 за його позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - ГУ ПФУ), третя особа - Головне управління Національної поліції в Запорізькій області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
12 липня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ГУ ПФУ, в якому просив:
визнати протиправною відмову ГУ ПФУ провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2016 року як пенсіонеру органів внутрішніх справ згідно із Законом України від 23 грудня 2015 року № 900-VІІІ «Про внесення змін до деякий законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» (далі - Закон № 900-VІІІ), статтями 51, 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ), постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - Постанова № 988) на підставі довідки Ліквідаційної комісії ГУ МВС в Запорізькій області від 02 травня 2018 року № 86/16438;
зобов'язати ГУ ПФУ провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2016 року як пенсіонеру органів внутрішніх справ згідно із Законом № 900-VІІІ, статтями 51, 63 Закону № 2262-ХІІ, Постановою № 988 на підставі довідки Ліквідаційної комісії ГУ МВС в Запорізькій області від 02 травня 2018 року № 86/16438;
Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 17 серпня 2018 року адміністративний позов задовольнив.
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалами від 21 вересня 2018 року у справі відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ПФУ на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17 серпня 2018 року та призначив до апеляційного розгляду у судовому засіданні на 10:00 годину 24 жовтня 2018 року.
3 жовтня 2018року розпочав роботу Третій апеляційний адміністративний суд і справи, які перебували в провадженні Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, були передані до цього суду.
Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 17 жовтня 2018 року прийняв справу до провадження та зупинив провадження у ній до набрання законної сили судовим рішенням у зразковій справі № 802/2196/17-а (Пз/9901/1/18).
Позивач не погодився з цим рішенням суду апеляційної інстанції та звернувся з касаційною скаргою про його скасування.
Покликається на те, що обставини спору, який він ініціював, не схожі з обставинами зразкової справи № 802/2196/17-а (Пз/9901/1/18), оскільки в кожній з цих справ різні предмети спору та різні сторони спору, а тому зупинення провадження є безпідставним. Указує і на те, що апеляційний суд не дослідив подібність цих справ, не навів мотивів неможливості вирішення спору до часу набрання законної сили судовим рішенням у зразковій справі та ступеня впливу на висновки у справі, що розглядається. Не містить оскаржувана ухвала мотивування наявності конкретних обставин, що унеможливлюють прийняття апеляційним судом рішення з оцінкою наявних фактів і обставин справи.
Верховний Суд переглянув судове рішення суду апеляційної інстанції у межах касаційної скарги, з'ясував повноту фактичних обставин, встановлених судами, та правильність застосування норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку про таке.
Зупиняючи провадження у справі, апеляційний суд, покликаючись на пункт 3 частини першої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) та пункт 9 частини другої статті 236 КАС, виходив з того, що Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 11 квітня 2018 року відкрила апеляційне провадження у зразковій справі № 802/2196/17-а (№ Пз/9901/1/18), рішення в якій не набрало законної сили, однак спірні відносини є взаємопов'язаними.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 236 КАС суд зупиняє провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
За змістом вказаної статті суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Водночас у цій статті також міститься застереження про те, що суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Обставини неможливості розгляду справи судом встановлюються у кожному конкретному випадку залежно від предмета спору.
Суд звертає увагу, що предметом спору у справі, про перегляд рішення в якій заявлено вимогу, є перерахунок та виплата пенсії відповідно до Закону № 900-VІІІ, статті 63 Закону № 2262-ХІІ, Постанови № 988 на підставі довідки Ліквідаційної комісії ГУ МВС в Запорізькій області від 02 травня 2018 року № 86/16438.
Предметом спору у справі № Пз/9901/1/18 (802/2196/17-а) є дії Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Вінницькій області щодо виготовлення та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області нової довідки про розмір грошового забезпечення із зазначенням основних та додаткових видів грошового забезпечення.
Суд вважає обґрунтованими наведені у касаційній скарзі твердження позивача про те, що у справі, що розглядається, та у справі № 802/2196/17-а (№ Пз/9901/1/18 різні предмети спору та сторони.
Апеляційний суд обмежився лише встановленням факту наявності спору у справі № 802/2196/17-а (Пз/9901/1/18), рішення в якій не набрало законної сили, та не дослідив, чи стосується той спір дій суб'єкта владних повноважень, що є предметом цього спору, не мотивував чому саме неможливо вирішити спір до часу набрання законної сили судовим у відповідній справі, ступінь його впливу на висновки у цій справі.
Сервіси для юристів