Ухвала КАС ВП від 14.11.2018 року у справі №806/5201/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 листопада 2018 року

Київ

справа №806/5201/15

касаційне провадження №К/9901/27283/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2016 (суддя Шевчук С.М.) у справі № 806/5201/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лани Житомирщини» до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про визнання протиправною відмови,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лани Житомирщини» звернулося до суду з позовом до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про визнання протиправною відмови у реєстрації платником податку на додану вартість спеціального режиму оподаткування, що викладено у листі від 03.11.2015 №11896/10/06-25-11-01.

Житомирський окружний адміністративний суд постановою від 02.03.2016 (повний текст складено 04.03.2016) позов задовольнив у повному обсязі.

За результатами звернення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 02.03.2016 вперше Житомирський апеляційний адміністративний суд постановив ухвалу від 20.05.2016 про повернення апеляційної скарги скаржнику на підставі частини третьої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (з урахуванням вимог пункту 1 частини третьої статті 108 цього Кодексу) - неусунення недоліків апеляційної скарги щодо надання документу про сплату судового збору.

Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області повторно звернулася з апеляційною скаргою на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 02.03.2016. До апеляційної скарги долучено клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, в обґрунтування якого відповідач вказував на обмеженість фінансування з Державного бюджету України, що позбавило можливості здійснити сплату судового збору податковим органом при зверненні з апеляційною скаргою вперше.

Житомирський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 26.07.2016 визнав наведені податковим органом підстави пропуску строку апеляційного оскарження неповажними. Цією ж ухвалою суд апеляційної інстанції залишив апеляційну скаргу без руху на підставі положень абзацу 1 частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України та запропонував скаржнику у тридцятиденний строк з моменту отримання копії ухвали усунути недоліки апеляційної скарги шляхом звернення до суду із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження із наведенням у ній обґрунтування інших підстав пропуску цього строку.

Визнаючи підстави пропуску строку апеляційного оскарження неповажними, суд апеляційної інстанції керувався тим, що відповідачем не надано доказів відсутності можливості здійснити сплату судового збору у період з 17.03.2016 (дата отримання копії постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 02.03.2016) до дати звернення до суду з апеляційною скаргою вдруге.

Згідно з наявною в матеріалах справи розпискою копію вказаної ухвали Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26.07.2016 було отримано відповідачем 01.08.2016.

Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області на виконання вимог ухвали від 26.07.2016 надіслала на адресу суду, зокрема, клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження. В обґрунтування підстав поважності пропуску строку апеляційного оскарження відповідач посилався на блокування рахунків відповідача та відсутність кошторисних призначень для сплати судового збору до 21.07.2016.

Житомирський апеляційний адміністративний суд постановив ухвалу від 13.09.2016 про визнання наведених причин пропуску строку апеляційного оскарження неповажними та відмову у відкритті апеляційного провадження на підставі абзацу 2 частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України.

Визнаючи підстави пропуску строку апеляційного оскарження неповажними, суд апеляційної інстанції керувався тим, що податковим органом не надано доказів відсутності можливості здійснити сплату судового збору протягом усіх днів з моменту отримання копії постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 02.03.2016 до фактичної реалізації права на апеляційне оскарження.

Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області звернулася до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2016 та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, частини першої статті 48 Бюджетного кодексу України.

Зокрема, вказує на те, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини першої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вчинення процесуальних дій судом апеляційної інстанції) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вчинення процесуальних дій судом апеляційної інстанції) особам, які беруть участь у справі, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, забезпечується право на апеляційне та касаційне оскарження рішень адміністративного суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вчинення процесуальних дій судом апеляційної інстанції) встановлено порядок і строки апеляційного оскарження судових рішень.

Враховуючи викладене, особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями суду першої інстанції, можуть скористатися правом їх оскарження в апеляційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений процесуальним законом строк та у визначеному порядку.