Постанова КАС ВП від 13.09.2023 року у справі №560/11111/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 560/11111/22

провадження № К/990/17477/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Мельник-Томенко Ж. М., Радишевської О. Р.,

розглянув у порядку письмового провадження справу

за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрите

за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 січня 2023 року (суддя Тарновецький І. І.) і постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2023 року (судді: Капустинський М. М., Ватаманюк Р. В., Сапальова Т.В.) та

в с т а н о в и в:

1. У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 , у якій просив визнати протиправною бездіяльність щодо невиплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 31 серпня 2017 року по день фактичного розрахунку 29 вересня 2022 року включно.

2. Обставини, які встановили суди попередніх інстанцій, стисло можна викласти так.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 31 серпня 2017 року № 55, на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 29 серпня 2017 року № 103-рс, ОСОБА_1 виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

Суди попередніх інстанцій встановили, що на день звільнення відповідач не провів з ОСОБА_1 розрахунків грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період 2015-2017 роки та індексації грошового забезпечення. Це спричинило звернення позивача до суду.

Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 4 листопада 2020 року у справі №560/5089/20 зобов`язав військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 1 січня 2016 року по 31 серпня 2017 року враховуючи базовий місяць індексації заробітної плати встановлений для військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 .

Суди попередніх інстанцій зазначили, що на виконання цього рішення суду відповідач 26 січня 2021 року виплатив ОСОБА_1 кошти в сумі 6743,31 грн і в сумі 2175,88 грн.

Крім того, Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 14 березня 2022 року у справі № 560/1199/22 (1) визнав протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період з 1 січня 2016 року по 31 серпня 2017 року з урахуванням базового місяця січень 2016 року; (2) зобов`язав військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 1 січня 2016 року по 31 серпня 2017 року з урахуванням базового місяця січень 2008 року, з врахуванням виплачених сум.

На виконання цього рішення суду військова частина НОМЕР_1 29 вересня 2022 року перерахувала на банківський рахунок позивача грошові кошти в розмірі 58271,28 грн.

Відтак позивач зажадав виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, проте військова частина НОМЕР_1 відмовила у виплаті цих коштів.

З цієї причини позивач звернувся до суду з цим позовом.

Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій

3. Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 4 січня 2023 року позовні вимоги задовольнив;

- визнав протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 12 жовтня 2018 року по день фактичного розрахунку - 26 серпня 2022 року;

- зобов`язав військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 31 серпня 2017 року по день фактичного розрахунку - 29 вересня 2022 року виходячи з розміру середньоденного грошового забезпечення за останні два місяці служби, які передували дню звільнення, за несвоєчасність виплати індексації грошового забезпечення за період з 1 січня 2016 року по 31 серпня 2017 року з врахуванням базового місяця, що відповідає місяцю зміни тарифних ставок (окладів) військовослужбовців - січня 2008 року.

Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 13 квітня 2023 року залишив рішення суду першої інстанції без змін.

4. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позаяк спеціальне законодавство - щодо правовідносин, пов`язаних з проходженням військової служби, - не містить норм про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні осіб, які проходили військову службу, то в цій частині мають застосовуватися норми Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).

З покликанням на статті 116, 117 КЗпП України, а також на рішення Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012 суд першої інстанції зауважив, що непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у встановлені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.