ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 160/11095/20
адміністративне провадження № К/9901/25099/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Кравчука В.М., Шарапи В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.01.2021 (головуючий суддя: Кадникова Г.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05.05.2021 (головуючий суддя: Чабаненко С.В., судді: Чумак С.Ю., Юрко І.В.) у справі №160/11095/20 за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Міністерства соціальної політики України, Управління праці та соціального захисту населення виконкому Саксаганської районної у місті ради про визнання дій протиправними та стягнення коштів,
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
У вересні 2020 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивач) звернувся до суду з позовом до Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Міністерства соціальної політики України, Управління праці та соціального захисту населення виконкому Саксаганської районної у місті ради, в якому просив:
визнати протиправними дії відповідачів щодо неналежного забезпечення визначення розміру, нарахування та виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» відносно позивача;
стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік в сумі 9 464 грн;
стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача моральної шкоди в сумі 300 000 грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.09.2020 (суддя - Бондар М.В.) відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
На підставі розпорядження керівника апарату Дніпропетровського окружного адміністративного суду №347д від 30.09.2020 здійснено повторний автоматизований розподіл справи №160/11095/20, у зв`язку із ухваленням Дніпропетровським окружним адміністративним судом рішення 30.09.2020 про самовідвід судді Бондар М.В. від розгляду даної справи. За наслідком автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.09.2020 справу передано судді Кадниковій Г.В.
Після відкриття провадження у справі, керуючись частиною тринадцятою статті 171 КАС України, суд першої інстанції ухвалою від 01.10.2020 залишив позовну заяву ОСОБА_1 без руху і надав позивачу строк на усунення недоліків 5 днів з дня отримання цієї ухвали.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.01.2021, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 05.05.2021, позовну заяву залишено без розгляду на підставі пункту 7 частини першої статті 240 КАС України (провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом).
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані рішення, а справу направити на продовження розгляду до суду першої інстанції.
IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Верховного Суду від 20.09.2021 відкрито касаційне провадження у справі.
За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено новий склад суду.
Ухвалою Верховного Суду від 06.04.2022 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем не усунуто недоліки позовної заяви, яку було залишено без руху після відкриття провадження у справі. Суди констатували, що провадження у справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам КАС України.
ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій неповно з`ясовані обставини справи, що призвело до постановлення незаконного рішення про залишення позовної заяви без розгляду. Скаржник стверджує, що у такий спосіб суди фактично позбавили його права на справедливий суд, а також на ефективний засіб правового захисту згідно національного законодавства. Зазначає, що виявлені судом недоліки після відкриття провадження у справі є формальними та такими, що не унеможливлюють усунення таких при розгляді справи. За твердженням скаржника, не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, тому що доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. З посиланням на актуальну практику Верховного Суду, скаржник стверджує, що повернення заяв за наявності у суду процесуальної можливості пересвідчитися у наявності в особи повноважень на представництво в суді під час розгляду справи ставить під загрозу дотримання завдань адміністративного судочинства, закріплених у частині першій статті 2 КАС України. Також скаржник стверджує, що його представник має адміністративну процесуальну дієздатність і у належний спосіб завірив копії документів.
Інші учасники справи процесуальним правом на подачу відзиву на касаційну скаргу не скористалися.
Сервіси для юристів