Ухвала КАС ВП від 22.02.2018 року у справі №804/1113/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 березня 2018 року

Київ

справа №804/1113/16

адміністративне провадження №К/9901/19326/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2016 (головуючий суддя - Круговий О.О., судді - Нагорна Л.М., Юхименко О.В.)

у справі 804/1113/16

за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гетьман-Агро»

до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про визнання протиправними дій та скасування наказу, -

в с т а н о в и в:

25 лютого 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Гетьман-Агро» (далі - ТОВ «Гетьман-Агро», позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - Нікопольська ОДПІ, відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу від 13.11.2015 № 901 «Про проведення планової виїзної документальної перевірки ТОВ «Гетьман-Агро».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказ про проведення перевірки прийнято з порушенням приписів пункту 3 статті 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 № 71-VIII, відповідно до якого на позивача поширюється мораторій щодо проведення перевірок. За таких обставин, наказ від 13.11.2015 № 901 є протиправним та підлягає скасуванню.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 12.04.2016 у задоволенні адміністративного позову відмовив. Рішення суду обґрунтовано тим, що вимоги про визнання протиправним та скасування наказу від 13.11.2015 № 901 про проведення перевірки заявлені після проведення такої перевірки, допуск до якої надано позивачем та за наслідками якої прийнято податкове повідомлення-рішення, яке може бути оскаржено в судовому порядку, тому такі позовні вимоги не мають своїм правовим наслідком захист прав позивача.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 06.07.2016 рішення суду першої інстанції скасував та прийняв нову постанову, якою позовні вимоги ТОВ «Гетьман-Агро» задовольнив: визнав протиправним та скасував наказ від 13.11.2015 № 901 «Про проведення планової виїзної документальної перевірки ТОВ «Гетьман-Агро».

В обґрунтування такого рішення суд апеляційної інстанції зазначив, що після проведення перевірки наказ вичерпав свою дію, однак він діяв у часі та має своє процесуальне значення, яке полягало в нівелюванні права позивача на застосування до нього гарантованого державою мораторію на проведення перевірки. Тому, на думку суду, не має правового значення факт вчинення певних дій щодо недопущення посадових осіб до проведення перевірки та факт подальшого прийняття податкового повідомлення-рішення для цілей оскарження наказу за умови, якщо наявні підстави, що безумовно свідчать про порушення вимог закону щодо призначення перевірки.

Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, Нікопольська ОДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просила скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції. Касаційна скарга обґрунтована доводами, викладеними в постанові суду першої інстанції.

Позивач надіслав заперечення на касаційну скаргу, в яких просив залишити без задоволення касаційну скаргу Нікопольської ОДПІ з підстав, наведених в адміністративному позові.

09.02.2018 справу в порядку, передбаченому пунктом 4 частини 1 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (в редакції, що діє з 15.12.2017) передано до Верховного Суду.

Відповідно до п. 4 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження відповідно до пункту 2 частини першої статті 345 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Нікопольська ОДПІ згідно з планом-графіком проведення перевірок на IV квартал 2015 року прийняла наказ від 13.11.2015 № 901 про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Гетьман-Агро» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 по 30.09.2015.

За результатами проведення вказаної перевірки відповідач склав акт від 19.01.2016 № 55/04-07-22-01/244444090, на підставі якого прийняв податкове повідомлення-рішення від 09.02.2016 №0000122201 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 2463625,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 1231812,50 грн.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з того, що не має правового значення факт вчинення певних дій щодо недопущення посадових осіб до проведення перевірки та факт подальшого прийняття податкового повідомлення-рішення для цілей оскарження наказу за умови, якщо наявні підстави, що безумовно свідчать про порушення вимог закону щодо призначення перевірки.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції та зазначає наступне.