ПОСТАНОВА
Іменем України
12 грудня 2018 року
Київ
справа №809/971/16
провадження №К/9901/20370/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Білоуса О. В., Стрелець Т. Г.,
розглянув у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу № 809/971/16
за позовом ОСОБА_1 до Управління Держпраці в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування постанов, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Управління Держпраці в Івано-Франківській області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2017 року (судді Матковська З. М., Затолочний В. С., Каралюс В. М.),
І. Суть спору
1. У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці в Івано-Франківській області (далі - Управління Держпраці) про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 09-03-105/132 та № 09-03-105/133 від 21 липня 2016 року.
2. Позовні вимоги мотивовано тим, що висновки відповідача ґрунтуються на поверховому з'ясуванні обставин і помилковому тлумаченні положень законодавства.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
3. Розглянувши акт перевірки від 08 липня 2016 року № 09-03-0012/338 начальник Управління Держпраці встановив порушення вимог частин першої та третьої статті 24, частин першої та другої статті 115 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП), частини першої статті 24 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці», постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу».
4. Відтак на підставі підпункту 54 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96, абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпП щодо ФОП ОСОБА_3 винесено постанову №09-03-105/132 від 21 липня 2016 року, якою накладено штраф у розмірі 87000,00 грн., та постанову № 09-03-105/133 від 21 липня 2016 року, якою на неї накладено штраф у розмірі 4350,00 грн.
5. Відповідно до постанови №09-03-105/132 від 21 липня 2016 року, позивач неналежним чином оформила трудові відносини з ОСОБА_4 і ОСОБА_5 в період з жовтня 2015 року по березень 2016 року, зокрема допустила до виконання роботи продавців без оформлення трудового договору.
6. Відповідно до постанови № 09-03-105/133 від 21.07.2016, ФОП ОСОБА_1 не виплатила заробітної плати за фактично виконану роботу ОСОБА_5, згідно з табелем обліку робочого часу працівників за квітень-травень 2016 року ОСОБА_5 відпрацювала 17 робочих днів, однак не нараховано заробітної плати за фактично відпрацьований час.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
7. Івано-Франківський окружний адміністративний суд постановою від 05 жовтня 2016 року позовні вимоги задовольнив частково.
Визнав протиправною та скасував постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 09-03-105/132 від 21 липня 2016 року.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовив.
Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 870,00 грн.
8. Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 09 лютого 2017 року скасував постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2016 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог та в цій частині прийняв нову постанову, якою позов задовольнив повністю.
Визнав протиправною та скасував постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Управління Держпраці в Івано-Франківській області № 09-03-105/133 від 21 липня 2016 року.
Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1048,35 грн.
IV. Касаційне оскарження
9. У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їхні рішення в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці на користь позивача судового збору у розмірі 1048,35 грн.
Сервіси для юристів