Ухвала КАС ВП від 19.07.2018 року у справі №814/789/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 листопада 2018 року

Київ

справа №814/789/17

адміністративне провадження №К/9901/55805/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді судді Гриціва М.І., судді Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Миколаївської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про скасування витягу за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Запорожана Д.В., Яковлєва О.В., Танасогло Т.М. від 12 червня 2018 року,

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2017 року ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області; відповідач), Миколаївської міської ради (далі - відповідач), у якому просив визнати протиправним та скасувати витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 34-14.03-3-2222/27-16 від 12 жовтня 2016 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що під час складання витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 12 жовтня 2016 року № 34-14.03-3-2222/27-16 управління Держгеокадастру безпідставно застосувало локальні коефіцієнти, які належним чином не були визначені Миколаївською міською радою, а відтак, розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки визначений неправильно.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2018 року позов задоволено.

Задовольняючі позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Миколаївської міської ради № 3/40 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Миколаєва» з додатками є регуляторним актом, який спрямований на правове регулювання господарських відносин та відповідно до статті 12 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» має офіційно оприлюднюватися в друкованих засобах масової інформації відповідної ради, а у разі їх відсутності - у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання. Відтак, суд першої інстанції дійшов до висновку, що за відсутності дотримання наведених вимог до оприлюднення рішення міськради як регуляторного акта, а також недоведеності відповідачами правомірності використання в оскаржуваному витягу з технічній документації відповідного коефіцієнта нормативної грошової оцінки для земельної ділянки позивача, останній є протиправним та підлягає скасуванню.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2018 року апеляційні скарги Миколаївської міської ради та ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області задоволено, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2018 року скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Задовольняючи апеляційні скарги, Одеський апеляційний адміністративний суд виходів з того, що Законом України «Про оцінку землі» прямо передбачено, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки не є рішенням суб'єкта владних повноважень (нормативно-правовим або індивідуальним актом у розумінні статті 4 КАС України), відтак, не може бути предметом судового оскарження.

Не погоджуючись з постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2018 року, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_2 звернувся з касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити у силі рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2018 року.

У касаційній скарзі скаржник зазначає, що апеляційний суд дійшов до помилкового висновку про те, що оскаржуваний витяг з технічної документації про грошову оцінку земельної ділянки не є рішенням суб'єкта владних повноважень, оскільки відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про оцінку земель» такий витяг видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Крім того, скаржник посилається на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду України від 21 червня 2016 року у справі № 522/7868/13-а, яка, на думку ОСОБА_2, підтверджує, що витяг з технічної документації про грошову оцінку земельної ділянки може оскаржуватися у судовому порядку.

Від учасників справи відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_2 не надходило, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 має у користуванні на праві оренди земельну ділянку площею 1730 кв. м, у тому числі 920 кв. м під капітальною забудовою, 810 кв. м під проїздами, проходами та площадками, для обслуговування майнового комплексу нежитлових приміщень за адресою: пров. Туристів, 3 у м. Миколаєві, строком на 15 років відповідно до договору оренди земельної ділянки від 18 лютого 2011 року № 8180 та рішення Миколаївської міської ради від 30 грудня 2010 року № 2/26.

Відповідно до пункту 4.2 договору річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 3% від її нормативної грошової оцінки.

У 2011 році нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих в межах міста Миколаєва, була затверджена рішенням Миколаївської міської ради від 27 січня 2011 року № 3/40 та складала 511907 грн.

У подальшому розмір нормативної грошової оцінки щорічно змінювався і у 2016 році складав 2953248,40 грн, про що позивач дізнався з витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 12 жовтня 2016 року № 34-14.03-3-2222/27-16.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2018 року відповідає, а вимоги касаційної скарги є необґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження Миколаївської міської ради та ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області у спірних правовідносинах визначаються, зокрема, законами України «Про оренду землі», «;Про оцінку земель».

Відповідно до статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.