ПОСТАНОВА
Іменем України
12 жовтня 2018 року
Київ
справа №808/3630/17
адміністративне провадження №К/9901/33218/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,
суддів - Бевзенка В. М.,
Шарапи В.М.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу першого заступника прокурора Дніпропетровської області на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 04 грудня 2017 року (суддя - Конишева О.В.) та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2018 року (головуючий суддя - Сафронова С.В., судді - Чепурнов Д.В., Мельник В.В.) у справі
за позовом Першого заступника керівника Херсонської місцевої прокуратури в інтересах держави
до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3
третя особа на стороні позивача - Чорноморське Міжрегіональне управління Укртрансбезпеки
про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом, -
в с т а н о в и в :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. 29 листопада 2017 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Першого заступника керівника Херсонської місцевої прокуратури в інтересах держави до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 третя особа на стороні позивача - Чорноморське Міжрегіональне управління Укртрансбезпеки про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
2. Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 04 грудня 2017 року позовну заяву Першого заступника керівника Херсонської місцевої прокуратури в інтересах держави повернуто позивачу.
3. Повертаючи позов, суд першої інстанції зазначив, що беручи до уваги п. 1 Положення, Закон України «Про автомобільний транспорт» та інші підзаконні нормативно-правові акти про автомобільний транспорт, Державна служба України з безпеки на транспорті має підстави на стягнення плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автодорогами загального користування, що випливає з покладених на неї завдань щодо державного контролю за додержанням вимог законодавства про автомобільний транспорт. Суд приходить до висновку, що звертатися до суду з вимогами щодо стягнення нарахованої плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговими транспортними засобами має Державна служба України з безпеки на транспорті.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
4. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2018 року апеляційну скаргу Першого заступника керівника Херсонської місцевої прокуратури в інтересах держави залишено без задоволення, ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 04 грудня 2017 року - залишено без змін.
5. Залишаючи судове рішення суду першої інстанції без змін, апеляційний суд в повному обсязі погодився з висновками суду першої інстанції щодо відсутності у прокурора у спірному випадку права на звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки підставою діяти у такий спосіб в інтересах держави у прокурора виникає лише при наявності порушень або загрози порушень інтересів держави. З урахуванням предмету спору, судова колегія зауважила на тому, що механізм здійснення територіальними органами Укртрансбезпеки габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування, чітко врегульовано п.15-п.25 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 (далі - Порядок № 879), яким взагалі не передбачаються повноваження будь-якого органу на примусове стягнення, в тому числі і через суд, нарахованої плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автодорогами загального користування. Суд апеляційної інстанції зазначив, що законодавець чітко та зрозуміло прописав заходи, які повинні бути вжиті територіальними органами Укртрансбезпеки у разі виявлення факту перевищення перевізником вагового - габаритного нормативного параметра, а неналежне виконання Чорноморським Міжрегіональним управлінням Укртранспезпеки покладених на нього обов'язків, та несплата ФОП ОСОБА_3 нарахованої йому плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговими транспортними засобами внаслідок невжиття Чорноморським Міжрегіональним управлінням Укртранспезпеки передбачених Порядком №879 заходів, не наділяє прокурора автоматично правом звернення до суду з адміністративним позовом в інтересах держави лише на підставі складених Чорноморським Міжрегіональним управлінням Укртранспезпеки Актів №0020584 та серії АПВ №21427 від 06.06.2017 р., довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 06.06.2017 і розрахунку плати за проїзд №279/17 від 06.06.2017 р. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відсутність у прокурора по даним спірним правовідносинам адміністративної процесуальної дієздатності.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
6. 03 березня 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга першого заступника прокурора Дніпропетровської області (далі - прокурор, скаржник) на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 04 грудня 2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2018 року, в якій він просить скасувати зазначені судове рішення передати справу на розгляд суду першої інстанції.
7. В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначає, що оскільки Укртрансбезпека жодним законом або нормативно-правовим актом не наділена повноваженнями на примусове стягнення плати за проїзд у судовому порядку, в силу вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та ст. 60 КАС України прокурор може звернутись із таким позовом як самостійний позивач до адміністративного суду. Скаржник зазначає, що штраф, передбачений ч. 3 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», є видом господарської санкції, а відтак поняття «плата за проїзд» та «штраф» мають різну правову природу, як похідну так і основну.
8. Ухвалою Верховного Суду від 11 жовтня 2018 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду.
Сервіси для юристів