Ухвала КАС ВП від 14.06.2020 року у справі №826/22578/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 червня 2020 року

Київ

справа №826/22578/15

адміністративне провадження №К/9901/19286/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у складі судді Кузьменка В.А. від 09 березня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Шелест С.Б., суддів Глущенко Я.Б., Чаку Є.В. від 13 вересня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлетикспорт» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Атлетикспорт» (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду із адміністративними позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач, Інспекція), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 10 червня 2015 року №0004182208 та №0004192208.

Предметом перевірки судів у цій справі були рішення податкового органу щодо правильності визначення грошових зобов`язань зі сплати податку на прибуток та податку на додану вартість (далі - ПДВ) за наслідками господарської діяльності Товариства з ТОВ «АВ Блек Голд» (код 38192723), ТОВ «Черрі Трейд» (код 39208440) у вересні 2014 року та з ТОВ «Дженерал-Спорт» (код 38952140) у жовтні 2014 року.

Товариство не погодилось із рішеннями Інспекції і послалося на необґрунтованість висновків акту перевірки, на підставі якого прийняті оскаржені податкові повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 березня 2016 року позов задоволено повністю; визнано протиправними та скасовано оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Застосувавши при вирішенні спору підпункти 14.1.27, 14.1.36, 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пункти 138.1, 138.2, 138.4, 138.5 статті 138, підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункти 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пункти 201.1, 201.8, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), статті 1, 9 Закону України від 16 липня 1999 року №996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон №996-ХІV), статтю 3 Господарського кодексу України, суд дійшов висновку, що у позивача наявні всі необхідні первинні документи, які підтверджують здійснення операцій між Товариством та його контрагентами ТОВ «АВ Блек Голд», ТОВ «Черрі Трейд» та ТОВ «Дженерал-Спорт» щодо поставки останніми товарно-матеріальних цінностей (одягу та взуття) й подальше використання придбаної продукції у власній господарській діяльності платника, тому позивач, включивши до складу податкового кредиту суми ПДВ та зменшивши оподатковуваний дохід на суму валових витрат за результатами таких відносин, дотримався передбачених законодавством умов для формування податкової вигоди. Зазначив, що відповідачем не наведено, а судом не встановлено підстав, що дозволяли б дійти висновку про фактичне невиконання контрагентами своїх зобов`язань за угодами, укладеними із позивачем, відсутність у постачальників адміністративно-господарських можливостей для виконання господарських зобов`язань; при цьому визнав безпідставними посилання контролюючого органу на ненадання Товариством документів щодо транспортування товару, оскільки відповідно до умов договорів, поставка товару здійснювалась продавцями, їхніми силами та засобами.

Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 13 вересня 2016 року постанову суду першої інстанції залишив без змін.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Інспекція подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просила їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

У доводах касаційної скарги по суті порушує питання щодо неправильного застосування судами норм податкового і пов`язаного з ним законодавства, що регулюють підстави, умови, порядок, правильність і обґрунтованість обчислення, відображення і сплату сум податкових зобов`язань з податку на прибуток і ПДВ. Насамперед йдеться про нездійснення господарських операцій, на підставі яких формувався податковий кредит та валові витрати, а також про непідтвердження платником податку їх товарності відповідними доказами. Такий висновок контролюючого органу ґрунтується на тому, що у контрагентів позивача відсутні трудові та інші матеріальні ресурси, економічно необхідні для здійснення господарських операцій у таких обсягах.

Письмових заперечень на касаційну скаргу не надходило.

Справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про таке.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що Інспекцією проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «АВ Блек Голд», ТОВ «Черрі Трейд» за період вересня 2014 року та з ТОВ «Дженерал-Спорт» за період жовтня 2014 року, за результатами якої складено акт від 02 червня 2015 року №327/1-26-50-22-08/38683278, в якому зроблено висновок про порушення позивачем вимог: підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток у загальній сумі 1331437,00 грн.; пунктів 198.3, 198.6 статті 198 ПК України, в результаті чого занижено ПДВ у сумі 1479375,00 грн.

У акті перевірки Інспекція дійшла висновків про формування Товариством витрат та податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «АВ Блек Голд», ТОВ «Черрі Трейд» та з ТОВ «Дженерал-Спорт» без дотримання відповідних законодавчих підстав, оскільки, на думку відповідача, такі відносини не мали реального характеру. Наведене обґрунтовується посиланням на податкову інформацію, згідно якої вказані контрагенти не знаходяться за своєю податковою адресою, а отже, як стверджує контролюючий орган, виписані цими підприємствами податкові накладні слід вважати складеними з порушеннями й не брати їх до уваги як первинні документи; вказується на незначний штат працюючих осіб у контрагентів, відсутність основних фондів, складських приміщень.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 10 червня 2015 року: №0004182208, згідно якого збільшено позивачу суму грошового зобов`язання з ПДВ на 2219062,50 грн., в тому числі за основним платежем - 1479375,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 739687,50 грн.; №0004192208, за яким Товариству збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на 1664296,25 грн., в тому числі за основним платежем - 1331437,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 332859,25 грн.

В аспекті заявлених вимог, з огляду на фактичні обставини, установлені судами, Верховний Суд виходить з наступного.

Так, згідно пункту 44.1 статті 44 ПК України (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Підпункт 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначає витрати як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 ПК України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.