Ухвала КАС ВП від 11.06.2020 року у справі №808/1274/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 червня 2020 року

Київ

справа №808/1274/16

адміністративне провадження №К/9901/25248/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС на постанову Запорізького окружного адміністративного суду у складі судді Стрельнікової Н.В. від 16 червня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Чумака С.Ю., суддів Гімона М.М., Юрко І.В. від 08 листопада 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2016 року Публічне акціонерне товариство «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» (далі - позивач, Товариство) звернулося до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС (далі - відповідач, Інспекція), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07 квітня 2016 року №0000044600.

Предметом перевірки судів у цій справі було рішення податкового органу щодо правильності визначення грошових зобов`язань зі сплати податку на додану вартість (далі - ПДВ) за наслідками господарської діяльності Товариства з ТОВ «Прайд Компані» у період січня - червня 2015 року.

Товариство не погодилось із рішенням Інспекції про заниження податкових зобов`язань за господарськими операціями із зазначеним контрагентом і послалося на необґрунтованість висновків акту перевірки, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 16 червня 2016 року позов задоволено повністю; визнано протиправним та скасовано оскаржуване податкове повідомлення - рішення.

Застосувавши при вирішенні спору підпункт 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пункт 44.1 статті 44, пункт 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, статтю 200, пункти 201.8, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), частину другу статті 3, частини першу статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року №996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон №996-ХІV), суд дійшов висновку, що у позивача наявні всі необхідні первинні документи, які підтверджують здійснення операцій між Товариством та його контрагентом ТОВ «Прайд Компані» щодо поставки останнім алюмінію вторинного марки АВ-87 й подальше використання придбаної продукції у власній господарській діяльності платника, тому позивач, включивши до складу податкового кредиту суми ПДВ за наслідком таких відносин, дотримався передбачених законодавством умов для формування податкової вигоди. Зазначив, що відповідачем не наведено, а судом не встановлено підстав, що дозволяли б дійти висновку про фактичне невиконання контрагентом своїх зобов`язань за угодами, укладеними із позивачем, а доводи контролюючого органу про порушення позивачем правил оподаткування ґрунтуються лише на припущеннях та недоведених обставинах.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 08 листопада 2016 року постанову суду першої інстанції залишив без змін.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування ними норм матеріального права та порушення процесуальних норм, просив скасувати судові рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

В касаційній скарзі зазначає про помилковість висновків судів попередніх інстанцій, посилаючись на обставини, викладені у акті перевірки Товариства. Вважає, що суди не в повному обсязі дослідили та встановили обставини по справі, які свідчать про те, що товарність розглядуваних господарських операцій відсутня, адже суб`єкти господарювання, від яких ТОВ «Прайд Компані» отримувало продукцію (ТОВ «Сістем Технолоджи», ТОВ «Профі Хаус», ТОВ «Сотес Груп», ТОВ «Тех Проект ЛТД», ТОВ «Вієн ЛТД», ПП «Адепт - Аудіт», ТОВ «Меркурі інновейшен», ТОВ «Оптіма плюс ЛТД», ТОВ «Кредо інвест лтд», ТОВ ТД «Дівес»), не є спеціалізованими металургійними переробними підприємствами, атестацію не проходили й згідно наявної податкової інформації вказані суб`єкти господарювання не є виробниками такої продукції, не придбавали сплав алюмінію вторинного в чушках АВ-87, який був в подальшому реалізований Товариству, що не дає можливості встановити походження товару; за результатами здійснених заходів з податкового контролю фінансово-господарських операцій ТОВ «Прайд Компані» з контрагентами-постачальниками не встановлено наявності в останніх необхідних ресурсів і умов для здійснення господарської діяльності; ПП «Адепт-Аудіт», ТОВ «Профі-Хаус», ТОВ «Оптіма плюс ЛТД» внесено до реєстру облікових карток суб`єктів, які мають ознаки фіктивності тощо.

Товариство у письмових запереченнях на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечило, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій, які просить залишити без змін, - обґрунтованими та законними. При цьому зазначає, що справжність господарських взаємовідносин позивача із ТОВ «Прайд Компані», у тому числі у період січня - червня 2015 року, була підтверджена контролюючим органом у ході проведеної у вересні 2016 року документальної планової виїзної перевірки, якою не встановлено порушень податкового законодавства за наслідками таких відносин.

Справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд вказує на таке.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем у період з 23 грудня 2015 року по 29 січня 2016 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питання правильності відображення в податковому обліку з ПДВ господарських операцій по взаємовідносинам з ТОВ «Прайд Компані» (код ЄДРПОУ 36151455) за період січня - червня 2015 року, результати якої оформлені актом перевірки №17/28-04-46/00191230 від 22 березня 2016 року, у якому зафіксовано порушення позивачем підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.3 статті 198, пунктів 200.1, 200.4, 200.14 статті 200 ПК України, в результаті чого завищено від`ємне значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту, а також суму ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню, у розмірі 2500918 грн.

Встановлені порушення мотивовані формуванням позивачем податкового кредиту з ПДВ за операціями із ТОВ «Прайд Компані» без дотримання відповідних законодавчих підстав, оскільки, на думку відповідача, такі відносини не мали реального характеру, що обґрунтовується посиланням на ті ж обставини, що наведені й у касаційній скарзі.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 07 квітня 2016 року №0000044600, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 2500918 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 1250459 грн.

В аспекті заявлених вимог, з огляду на фактичні обставини, установлені судами, Верховний Суд виходить з наступного.

Згідно пункту 44.1 статті 44 ПК України (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (підпункт а).

Пункт 198.3 статті 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.