ПОСТАНОВА
Іменем України
12 лютого 2019 року
м. Київ
справа №813/578/17
адміністративне провадження №К/9901/5633/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),
суддів: Мороз Л.Л., Кравчука В.М.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові на постанову Галицького районного суду м. Львова від 09 серпня 2017 року (суддя Волоско І.Р.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року (головуючий суддя Кушнерик М.П., судді: Мікула О.І., Курилець А.Р.) у справі №813/578/17 за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Піраміда" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові про визнання незаконною та скасування постанови,-
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2017 року Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Піраміда" (далі по тексту - позивач) звернулося до суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові (далі по тексту - відповідач), в якому просило, з урахуванням уточненої позовної заяви, визнати незаконною та скасувати постанову №07-3483/87 від 23 листопада 2016 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування.
Адміністративний позов обґрунтовано тим, що акт про недопущення до перевірки та протокол про порушення були складені відповідачем безпідставно, а тому винесена на їх підставі постанова є незаконною. Крім того, постанова винесена від імені відповідача не уповноваженою особою. Зокрема, акт та протокол оформлені відповідачем у зв'язку з відмовою у допуску його посадових осіб до перевірки, але факт відмови у допуску до перевірки не мав місця. Директор ОСББ ОСОБА_1 не відмовляв у допуску посадових осіб відповідача до перевірки, оскільки не був присутнім на об'єкті перевірки та його не було повідомлено про наміри і підстави проведення перевірки 14 вересня 2016 року посадовими особами відповідача. Також позивач вважав, що він може бути притягнутий до відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого пунктом другим частини шостої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», лише у разі недопущення до перевірки посадових осіб центрального орану виконавчої влади, натомість посадові особи відповідача є посадовими особами виконавчого органу Львівської міської ради. З приводу пропуску п'ятнадцятиденного строку звернення до суду з метою оскарження спірної постанови зазначено, що про існування останньої позивачу стало відомо лише 01 лютого 2017 року під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження ВП № 53262425, відкритого щодо її примусового виконання.
Постановою Галицького районного суду м. Львова від 09 серпня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року, поновлено строк звернення до суду. Визнано незаконною та скасовано постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові № 07-3483/87 від 23 листопада 2016 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові звернулася з касаційною скаргою, в якій просить скасувати Галицького районного суду м. Львова від 09 серпня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року, прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
У касаційній скарзі скаржник вказує на те, що висновки судів попередніх інстанцій про обов'язок відповідача повідомити позивача щодо наміру проведення перевірки з метою допуску його працівників до проведення останньої є безпідставними, адже з приписів чинного законодавства у сфері містобудівної діяльності вбачається, що обов'язок повідомлення про майбутню позапланову перевірку суб'єкта містобудування відсутній. При цьому факт недопуску посадових осіб відповідача до об'єкту будівництва мав місце, що підтверджується відеофіксацією події 14 вересня 2016 року. Наголошено на тому, що посадова особа відповідача ОСОБА_2 мав право виносити оскаржувану постанову. При цьому з 29 квітня 2016 року відповідно до акту спільної комісії від 28 квітня 2016 року відповідач почав виконувати повноваження, визначені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю та удосконалення містобудівного законодавства», а відтак став правонаступником прав і обов'язків державної архітектурно-будівельної інспекції України, тобто органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю. Також зауважено, що судами було порушено норми процесуального права та безпідставно поновлено позивачу строк на звернення до суду.
Позивач правом подання відзиву на касаційну скаргу не скористався.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 23 листопада 2016 року Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові винесла постанову №07-3483/87 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, згідно якої Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Піраміда» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 2 частини 6 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 14500,0 гривень.
Постанова винесена з огляду на те, що відповідачем встановлено факт недопущення посадових осіб Інспекції ДАБК у м.Львові до перевірки об'єкта будівництва - реконструкція з розширенням житлового будинку на вул.О.Новаківського, 3 у м. Львові, за рахунок прибудови та надбудови, для проведення перевірки не надано документів необхідних для здійснення архітектурно-будівельного контролю, що є порушенням пункту 1 частини 4 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та підпункту 1 пункту 11 «Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553.
Факт зазначеного порушення відповідачем встановлено на підставі акту про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 14 вересня 2016 року №б/н та протоколу про порушення у сфері містобудівної діяльності від 14 вересня 2016 року №б/н.
Поновлюючи позивачу строк звернення до суду, суди попередніх інстанцій зауважили, що на адресу ОСББ «Піраміда» у встановленому законом порядку не було скеровано оскаржувану постанову для відома, а про існування останньої позивачу стало відомо лише 01 лютого 2017 року під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, що підтверджується матеріалами справи.
Задовольняючи вимоги адміністративного позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідач не повідомляв позивача про наміри проведення перевірки, тому висновки суб'єкта владних повноважень про те, що посадова особа підприємства відмовила у допуску до перевірки, безпідставні та суперечать встановленому порядку перевірок. Акт про недопущення до перевірки та протокол про порушення відповідачем складені безпідставно. З відеофіксації, що міститься в матеріалах справи, не вбачається, що саме ОСОБА_1 не допускав посадових осіб до перевірки. Крім того, посадові особи відповідача є посадовими особами виконавчого органу Львівської міської ради, а не центрального органу виконавчої влади, а тому притягнення до відповідальності позивача за недопущення до перевірки посадових осіб відповідача не передбачено пунктом 2 частини 6 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».
Колегія суддів вважає рішення судів попередніх інстанцій законними та обґрунтованими з огляду на наступне.
З приводу доводів касаційної скарги щодо безпідставного поновлення позивачу п'ятнадцятиденнного строку звернення до суду, колегія суддів касаційного суду погоджується з висновками судів про відсутність факту направлення на адресу ОСББ «Піраміда» копії оскаржуваної постанови та підтвердження матеріалами справи факту ознайомлення позивача із вказаною постановою лише 01 лютого 2016 року (а.с.99), що свідчить про наявність обґрунтованих підстав для поновлення позивачу пропущеного строку звернення до суду.
З приводу висновків судів попередніх інстанцій стосовно неможливості притягнення позивача за порушення, передбачене пунктом другим частини шостої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» з огляду на те, що посадові особи відповідача є посадовими особами виконавчого органу Львівської міської ради, а не центрального органу виконавчої влади, суд касаційної інстанції зазначає наступне.
Диспозиція пункту 2 частини 6 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (в редакції, чинній на час винесення оскаржуваної постанови) передбачала відповідальність за недопущення на об'єкти будівництва саме посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.
Постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року №671 «Деякі питання діяльності архітектурно-будівельного контролю» затверджено примірне положення про органи державного архітектурно-будівельного контролю. Пунктом 2 цієї постанови визначено, що органи державного архітектурно-будівельного контролю є правонаступниками прав та обов'язків ДАБІ щодо здійснення переданих повноважень відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». До завершення здійснення заходів утворення органів державного архітектурно-будівельного контролю в Київській та Севастопольській міських державних адміністраціях та сільських , селищних, міський радах або визначення структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів сільських, селищних. міських рад, на які покладаються повноваження, визначені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», такі повноваження здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція.
Відповідно до пункту 1 частини 1 та частини 2 статті 9-1 Прикінцевих положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» на період до утворення (визначення) місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування органів державного архітектурно-будівельного контролю повноваження, визначені цим Законом, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Орган державного архітектурно-будівельного контролю починає здійснювати повноваження, визначені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю та удосконалення містобудівного законодавства", на наступний день після затвердження акта спільної комісії.
Відповідно до матеріалів справи, акт спільної комісії було складено 28 квітня 2016 року (а.с.91-93), а відтак з 29 квітня 2016 року Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові стала правонаступником прав і обов'язків Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо здійснення переданих повноважень відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Сервіси для юристів