Ухвала КАС ВП від 01.03.2018 року у справі №29/25

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

11 грудня 2018 року

справа №29/25

адміністративне провадження №К/9901/29110/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Господарського суду міста Києва у складі судді Стасюк С.В. від 24 листопада 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2017 року у складі суддів Губської Л.В., Ісаєнко Ю.А., Оксененко О.М. у справі №29/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Маяк» до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В :

14 грудня 2004 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Маяк» (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення податкового органу від 08 грудня 2004 року № 0000512320/3 в частині донарахування зобов'язань з податку на прибуток підприємств та застосування штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 1 051 380 (один мільйон п'ятдесят одна тисяча триста вісімдесят) грн. 00 коп., з мотивів безпідставності його прийняття.

Постановою Господарського суду міста Києва від 24 листопада 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2017 року, позов Товариства задоволений повністю, визнане недійсним податкове повідомлення-рішення від 08 грудня 2004 року № 0000512320/3, видане Державною податковою інспекцією в Оболонському районі м. Києва в частині донарахування зобов'язань з податку на прибуток підприємств та застосування штрафних санкцій на загальну суму 1 051 380 (один мільйон п'ятдесят одна тисяча триста вісімдесят) грн. 00 коп.

Ухвалюючи судові рішення у справі суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що факти порушення податкового законодавства з боку позивача щодо заниження податку та прибуток не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, і як наслідок, штрафні санкції за цими епізодами застосовані відповідачем відносно позивача безпідставно.

27 лютого 2017 року податковим органом подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а саме пунктів 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5, підпунктів 5.3.1, 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, пункту 16.2 статті 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» від 22 травня 1997 року №283/97-ВР, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Товариства відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування касаційної скарги відповідач наводить обставини справи шляхом відтворення частини акту перевірки та нормативно-правове обґрунтування вимог касаційної скарги шляхом викладення тексту норм покладених в основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

22 травня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу, після усунення недоліків наведених в ухвалах цього суду від 27 лютого 2017року, від 20 квітня 2017 року, справа із суду першої інстанції не була витребувана.

Товариством заперечення або відзив на касаційну скаргу податкового органу до Суду не надавались, що не перешкоджає розгляду касаційної скарги по суті.

26 лютого 2018 року матеріали касаційної скарги К/9901/29110/18 передані до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 28 лютого 2018 року матеріали касаційної скарги К/9901/29110/18 прийняти до свого провадження та витребувано справу №29/25 з Господарського суду міста Києва.

14 березня 2018 року справа №29/25 надійшла до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Товариство є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 30683443, перебуває на податковому обліку з 14 грудня 1999 року.

Податковим органом у березні-червні проведено планову документальну перевірку дотримання податкового та валютного законодавства Товариством за період з 01 січня 2001 року по 31 грудня 2003 року, результати якої викладені в акті перевірки від 16 червня 2004 року №860-23-202-30683443 (далі - акт перевірки).

Керівником податкового органу 08 грудня 2004 року прийняте податкове повідомлення-рішення №0000512320/3 згідно з підпунктом «б» пункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року №2181-3 (далі Закон України 2181), яким Товариству збільшено суму податкового зобов'язання на 742230 грн. за порушення підпунктів 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5, підпунктів 5.3.1, 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 , пункту 16.2 статті 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22 травня 1997 року №283/97 та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 309150 грн. на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181.