Ухвала КАС ВП від 28.02.2018 року у справі №816/731/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 вересня 2018 року

Київ

справа №816/731/16

адміністративне провадження №К/9901/27148/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду у складі головуючого судді Бойка С.С. від 02 червня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді П'янової Я.В., суддів: Присяжнюк О.В., Зеленського В.В. від 13 жовтня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Долина-Центр» до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У травні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Долина-Центр» (далі - позивач, ТОВ «Долина-Центр») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області (далі - відповідач, Інспекція), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12 травня 2016 року №0000321403, яким йому збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» в розмірі 34 816, 00 грн. за основним платежем та 17 408, 00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

2. Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте з порушенням вимог чинного законодавства України, оскільки висновки податкового органу щодо нереальності господарських операцій між позивачем та контрагентом ТОВ «Віоліт» на підставі договору про надання послуг з перевезення товару є лише припущеннями податкового органу, що не підтверджені доказами, та спростовуються належним чином оформленими первинними документами.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 02 червня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2016 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області від 12 травня 2016 року №0000321403.

4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи адміністративний позов, виходив з того, що відповідач не довів правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а відтак, позивач мав право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість від здійснення господарських операцій з його контрагентом.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

6. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 листопада 2016 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

7. В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VІІ «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України й протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду визначено колегію суддів для розгляду касаційної скарги у складі судді-доповідача Пасічник С.С., суддів Васильєвої І.А., Юрченко В.П.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість згідно із оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням стали висновки контролюючого органу, викладені у акті від 28 квітня 2016 року №1374/16-01-14-03/37287274, оформленому за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Долина-Центр» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Віоліт» та контрагентами-покупцями за липень 2015 року.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Долина-Центр» статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість за липень 2015 року на суму 34 816, 00 грн.

Висновки контролюючого органу обґрунтовані тим, що господарські операції між позивачем та ТОВ «Віоліт» щодо надання останнім позивачу послуг з перевезення товару не мали реального характеру, оскільки відповідно до наявної в органі ДПС інформації у даного контрагента відсутні необхідні основні засоби (власні автомобілі) та трудові ресурси для виконання зобов'язань, обумовлених даним правочином, а тому відомості, зазначені у товарно-транспортних накладних, зокрема про те, що послуги надавалися ТОВ «Віоліт» саме як перевізником, не відповідають дійсності.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 12 травня 2016 року №0000321403, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» в загальному розмірі 52 224, 00 грн. (в тому числі за податковим зобов'язанням - 34 816, 00 грн. та за штрафними санкціями - 17 408, 00 грн.).

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 18 червня 2015 року між позивачем (замовник) та ТОВ «Віоліт» (виконавець) укладено договір про надання послуг з перевезення №18062015/ДЦ (далі - Договір), предметом якого є регламентування взаємовідносин між замовником та виконавцем, які виникають при плануванні та виконанні перевезень вантажів по Україні автомобільним транспортом. Відповідно до Договору виконавець зобов'язується доставити ввірений йому згідно із замовленням вантаж до пункту призначення (або організувати доставку вантажу) у встановлений Договором та додатками до нього строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а замовник зобов'язується сплатити за це перевезення встановлену плату.

Згідно із пунктом 2.1 Договору заявки передаються у вільній формі шляхом будь-якого зв'язку. В свою чергу, сторонами вказані заявки укладались у письмовій формі, що підтверджується їх копіями.

На виконання умов договору сторонами підписані акти надання послуг, в яких зазначено їх вид, кількість та ціна, а також оформлено товарно-транспортні накладні.