ПОСТАНОВА
Іменем України
11 вересня 2018 року
Київ
справа №804/4787/16
адміністративне провадження №К/9901/3335/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.11.2016 (суддя - Царікова О.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2017 (головуючий суддя - Лукманова О.М., судді: Божко Л.А., Круговий О.О.)
у справі №804/4787/16 за позовом Приватного акціонерного товариства «Євраз Дніпровський металургійний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
встановив:
Приватне акціонерне товариство «Євраз Дніпровський металургійний завод» (далі - ПрАТ «Євраз Дніпровський металургійний завод») звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС (далі - СДПІ з ОВП м. Дніпропетровську) від 07.05.2015 №0000104202 та №0000094202
Справа судами розглядалась неодноразово. За наслідками останнього розгляду постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.11.2016, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2017, позовні вимоги задоволено.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій СДПІ з ОВП м. Дніпропетровську оскаржила їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.11.2016, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2017 та прийняти у справі нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.
В обґрунтування своїх вимог СДПІ з ОВП м. Дніпропетровську посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, статті 198 Податкового кодексу України.
Так, відповідач зазначає, що позивачем не підтверджено правомірність формування податкового кредиту за оспорюваними господарськими операціями з огляду на порушення контрагентами позивача податкової дисципліни, відсутність у його контрагента необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності, що свідчить про відсутність реального вчинення господарських операцій з придбання послуг та робіт від спірних постачальників та їх подальше використання в господарській діяльності, у зв'язку з чим відсутні підставі для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.
У відзиві на касаційну скаргу ПрАТ «Євраз Дніпровський металургійний завод» зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як з'ясовано судами попередніх інстанцій, контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ПрАТ «Євраз Дніпровський металургійний завод» бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2015 року», про що складено акт від 20.04.2015 №209/28-01-42-02-05393056.
За наслідками проведеної перевірки відповідач дійшов висновку про:
1) порушення при відображенні позивачем у декларації за січень 2015 року суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, а саме: завищено суму бюджетного відшкодування у розмірі 10283,00 грн.;
2) порушення пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.3, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України у зв'язку з неправомірним включенням до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у ціні придбаних товарно-матеріальних цінностей у ТОВ «Феросплав компані», ТОВ «Мінерал Груп», ТОВ «Естіл», ТОВ «Каміс», з огляду на непідтвердження товарного характеру здійснених поставок, що обґрунтовано невстановленням по ланцюгу постачання товару, який у подальшому реалізовано вказаним вище постачальникима позивачу; будівельних, монтажних та ремонтних робіт у ПНВП «Інвест Гарант», ТОВ «Коксохімремонт», ТОВ «Корпорація Арсіл», ТОВ «Енергокредо», що мотивовано відсутністю у них в достатній кількості майна, основних фондів та трудових ресурсів, необхідних для провадження фактичної господарської діяльності та виконання договірних зобов'язань.
Крім того, відповідач посилається на непредставлення ПрАТ «Євраз Дніпровський металургійний завод» на перевірку документів, які підтверджують транспортування придбаного товару та сертифікатів якості.
На підставі названого акту перевірки відповідачем 07.05.2015 прийнято податкове повідомлення-рішення №0000094202, згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 10283,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 5141,50 грн.; № 0000104202, згідно з яким позивачеві зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 4588157,00 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої, з висновками якого погодилась колегія апеляційного суду, виходив з того, що наявні в матеріалах справи докази підтверджують, що господарська операція по придбанню позивачем товарно-матеріальних цінностей, будівельних, монтажних та ремонтних робіт у спірних контрагентів є реальною, фактично відбулася, придбані товари використано у власній господарській діяльності.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
За правилами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Згідно із статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Сервіси для юристів