ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 640/18067/18
касаційні провадження № К/9901/30493/19, №К/9901/30498/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Бевзенка В.М., Шарапи В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційні скарги Акціонерного товариства «Укргазвидобування» на ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.08.2019 (головуючий суддя: Добрівська Н.А., судді: Кузьменко А.І., Маруліна Л.О.) та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2019 (головуючий суддя: Губська Л.В., судді: Карпушова О.В., Степанюк А.Г.) у справі №640/18067/18 за позовом Акціонерного товариства «Укргазвидобування» до Кабінету Міністрів України, третя особа: Державна казначейська служба України про визнання протиправною та нечинною повністю постанови, стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди,
В С Т А Н О В И В:
31.10.2018 Акціонерне товариство «Укргазвидобування» (далі - АТ «Укргазвидобування» або позивач) засобами поштового зв`язку звернулося до суду з позовом до Кабінету Міністрів України (далі - відповідач), третя особа: Державна казначейська служба України (далі - третя особа), в якому просило:
визнати протиправною та нечинною повністю постанову Кабінету Міністрів України № 187 від 22.03.2017 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу»;
стягнути з Кабінету Міністрів України на його користь збитки у вигляді упущеної вигоди в сумі 45 361 207 451,56 грн.
Подання позову обумовлене тим, що оскаржувана постанова суперечить частині четвертій статті 11 Закону України «Про ринок природного газу», оскільки не визначає джерел фінансування та порядок здійснення компенсації суб`єктам ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов`язки (продаж природного газу власного видобутку за ціною, визначеною на рівні 4849 грн (баз ПДВ) за 1000куб.метрів).
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.08.2019, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2019, позовну заяву в частині вимог про визнання протиправною та нечинною повністю постанови Кабінету Міністрів України №18 від 22.03.2017 залишено без розгляду.
Одночасно ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.08.2019, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2019, закрито провадження у справі за позовом АТ «Укргазвидобування» про стягнення з Кабінету Міністрів України збитків у вигляді упущеної вигоди в сумі 45 361 207 451,56 грн. Позивачу роз`яснено право звернення з цією вимогою до господарського суду.
Ухвалюючи рішення про залишення позову в частині без розгляду, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, здійснивши системний аналіз положень статті 99 КАС України (в редакції чинній до 15.12.2017), а також статей 122, 171, 264 КАС України у чинній редакції, прийшов до висновку, що позивач не тільки був обізнаний з приводу змісту і сфери регулювання постанови Кабінету Міністрів України № 187, а і застосовував спірну постанову у своїй діяльності як суб`єкта ринку природного газу, а тому звернення до суду із вказаним позовом 31.10.2018 відбувалося поза межами процесуальних строків. Суд апеляційної інстанції додатково відзначив, що оскільки закон, який встановлює нові обов`язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі (частина четверта статті 3 КАС України), то вирішення питання дотримання позивачем строків звернення до суду має відбуватися крізь призму положень статті 264 КАС України в чинній редакції. Водночас з огляду на те, що протягом майже півторарічного строку з моменту видання Урядом постанови №187 позивачем не було вчинено дій, спрямованих на захист своїх прав попри чинність у послідовних періодах вказаного нормативно-правового акту, подання позовної заяви 31.10.2018 та розгляд її по суті за відсутності належного обґрунтування причин такого тривалого зволікання матиме наслідком порушення принципу юридичної визначеності, що є неприпустимим з огляду на принципову позицію Європейського Суду з прав людини у цьому питанні.
Закриваючи провадження у справі про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що за відсутності основної вимоги про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, вимога про відшкодування шкоди не може самостійно розглядатися в суді адміністративної юрисдикції.
Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, позивач подав касаційні скарги, у якій просить суд скасувати оскаржувані рішення, а справу направити на продовження розгляду до суду першої інстанції. Касаційна скарга на рішення судів першої та апеляційної інстанцій про залишення позовної заяви без розгляду в частині вимог щодо оскарження постанови Кабінету Міністрів України №187 обґрунтована тим, що судами неповно з`ясовані обставини справи, що призвело до неправильного вирішення спору. Скаржник наполягає, що строк оскарження нормативно-правового акту встановлений спеціальною нормою (стаття 264 КАС України у чинній редакції), яка передбачає право осіб, щодо яких його застосовано, а також осіб, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт, оскаржити його протягом всього строку чинності. З огляду на те, що позивач є суб`єктом правовідносин щодо якого його застосовано, а також скористався своїм право на оскарження постанови Уряду №187 у період її чинності (позовну заяву подано засобами поштового зв`язку 31.10.2018, а чинність втратив нормативно-правовий акт 01.11.2018), то відповідно у суду були відсутні правові підстави для залишення позову без розгляду.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу на рішення судів першої та апеляційної інстанцій про закриття провадження у справі, скаржник вказав на те, що вимога про відшкодування збитків була заявлена у поєднані з основною вимогою про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень, як того і вимагає стаття 21 КАС України, а тому такий спір підлягає розгляду за правилами адмінсудочинства.
Ухвалами Верховного Суду від 12.11.2019 відкриті касаційні провадження у справі за касаційними скаргами позивача.
Ухвалами Верховного Суду від 05.08.2020 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.
На адресу Верховного Суду від відповідача надійшов відзив на касаційні скарги АТ «Укргазвидобування», в якому останній з посиланням на законність та обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій просить суд залишити касаційні скарги без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
Третя особа правом на подачу відзиву на касаційну скаргу не скористалася.
Верховний Суд переглянув оскаржувані судові рішення у межах доводів касаційних скарг, з урахуванням вимог статті 341 КАС України з`ясував повноту фактичних обставин справи встановлених судами, перевірив правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права та встановив таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Кабінет Міністрів України відповідно до статті 11 Закону України «Про ринок природного газу» прийняв постанову від 22.03.2017 № 187, якою затвердив Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу.
Цим Положенням Уряд визначив обсяги та умови виконання спеціальних обов`язків, що покладаються на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (далі - спеціальні обов`язки), зокрема для забезпечення стабільності, належної якості та доступності природного газу, підтримання належного рівня безпеки його постачання споживачам, не створюючи загрози першочерговій цілі створення повноцінного ринку природного газу, заснованого на засадах вільної конкуренції з дотриманням принципів пропорційності, прозорості та недискримінації.
Вважаючи свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд виходить з такого.
Сервіси для юристів