ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 липня 2023 року
м. Київ
справа № П/811/1153/17
касаційне провадження № К/9901/5167/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Кропивницької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.08.2017 (суддя - Хилько Л.І.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2017 (головуючий суддя - Головко О.В., судді - Ясенова Т.І., Суховаров А.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер Промопт" до Кропивницької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Лідер Промопт" (далі - позивач, Товариство, платник) звернулось до суду з позовом до Кропивницької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області (далі - відповідач, Інспекція, контролюючий орган), в якому, з урахуванням уточнень до позову, просило визнати протиправними дії Інспекції щодо невиконання (призупинення дії) і розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів від 14.02.2017 №140220171, укладеного з позивачем; зобов`язати Інспекцію поновити дію договору про визнання електронних документів від 14.02.2017 №140220171; визнати податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2017 року такою, що подана позивачем 22.05.2017, а також відповідні подані податкові накладні.
В обґрунтування вимог позивач зазначив, що відповідачем безпідставно відмовлено у реєстрації податкових декларації та податкових накладних, необґрунтовано в односторонньому порядку розірвано договір про визнання електронних документів від 14.02.2017 №140220171, укладеного з позивачем.
Кіровоградський окружний адміністративний суд постановою від 18.10.2018, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2017, позов задовольнив повністю. Визнав протиправними дії Інспекції щодо невиконання (призупинення дії) та розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів від 14.02.2017 №140220171, укладеного з позивачем; зобов`язав Інспекцію поновити дію договору про визнання електронних документів від 14.02.2017 №140220171; визнав податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2017 року такою, що подана платником 22.05.2017 о 14:27:36 год; визнав податкові накладні такими, що подані позивачем і зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних датою (операційним днем) та часом фактичного отримання податковим органом засобами електронного зв`язку.
Задовольняючи позовні вимоги, суди виходили з протиправності дій відповідача щодо відмови у реєстрації податкової декларації та податкових накладних, оскільки у період надання податкової звітності та податкових накладних, що не були прийняті контролюючим органом, діяв договір про визнання електронних документів від 14.02.2017 №140220171, що свідчить про протиправність оскаржуваних дій відповідача. Відповідно і позовні вимоги про зобов`язання поновити дію договору, визнання податкової декларації і накладних такими, що подані датою їх фактичного подання до контролюючого органу, є обґрунтованими.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, Інспекція звернулось до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та прийняти нове рішення у справі про відмову у задоволенні позову повністю.
В обґрунтування своїх вимог Інспекція посилається на неврахування судовими інстанціями, що контролюючим органом в автоматизованому режимі за результатами моніторингу визначено, що податкові накладні, подані платником, відповідають умовам, визначеним в пункті 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №753/30621 (далі - Критерії оцінки), і реєстрація таких податкових накладних зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
У доводах касаційної скарги відповідач цитує норми матеріального і процесуального права, водночас не вказує, в чому саме полягає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, контролюючий орган фактично викладає обставини, якими він керувався під час прийняття оскаржуваних рішень.
Позивач відзив (заперечення) на касаційну скаргу не подав, що не перешкоджає її розгляду.
Верховний суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 10.01.2018 відкрив провадження за касаційною скаргою Інспекції та витребував матеріали справи з суду першої інстанції.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 10.07.2023 визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи і призначив попередній розгляд справи на 11.07.2023.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі і правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягають з огляду на наступне.
Як установлено судами попередніх інстанцій, між позивачем (виконавець) та Інспекцією (виконавець) 14.02.2017 укладено договір про визнання електронних документів №140330171, який прийнятий згідно з квитанцією № 2.
На виконання вказаного договору позивачем подано до контролюючого органу засобами електронного зв`язку податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2017 року та відповідні податкові накладні, які відповідно до квитанцій № 1 не були прийняті контролюючим органом, оскільки виявлено помилки, а саме: можливо розірвано договір про визнання електронної звітності.
Надаючи оцінку правомірності діям відповідача щодо відмови у реєстрації поданих декларації та податкових накладних, Верховний Суд виходить із такого.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Підпунктами "а", "б" пункту 185.1 статті 185 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Сервіси для юристів