ПОСТАНОВА
Іменем України
11 липня 2019 року
Київ
справа №804/8855/14
адміністративне провадження №К/9901/8957/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області
та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2015 року (судді: Шлай А.В. (головуючий), Іванов С.М., Чабаненко С.В.)
у справі № 804/8855/14
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Союз»
до державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
У червні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Союз» (далі - ТОВ ВКФ «Союз») звернулося до суду з позовом до державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська, контролюючий орган), в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просило:
- визнати протиправними дії відповідача по проведенню на підставі наказу ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська від 22 травня 2014 року №456 документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ ВКФ «Союз» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Будпромконсалт» за січень 2014 року;
- визнати протиправними дії відповідача по встановленню факту відсутності реального здійснення господарських операцій ТОВ ВКФ «Союз» з контрагентом ТОВ «Будпромконсалт» за січень 2014 року, відсутності об`єктів оподаткування при придбанні ТОВ ВКФ «Союз» товарів, які підпадають під визначення статей 14, 22, 185, 187, 188, 198 Податкового кодексу України;
- визнати протиправними дії відповідача щодо видалення з баз даних автоматизованих інформаційних систем ДПС, у тому числі системи співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, задекларованих позивачем значень податкового кредиту та податкових зобов`язань з податку на додану вартість згідно з поданими податковими деклараціями за січень 2014 року;
- визнати протиправними дії відповідача щодо встановлення факту завищення ТОВ ВКФ «Союз» податкового кредиту по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ «Будпромконсалт», що призвело до заниження податку на додану вартість всього у січні 2014 року на суму 159 500 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 02 липня 2014 року № 0002882202;
- зобов`язати відповідача здійснити всі належні дії з відновлення в базах податкової звітності та автоматизованій інформаційній системі співставлення податкових зобов`язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів задекларованих ТОВ ВКФ «Союз» згідно з деклараціями з податку на додану вартість за січень 2014 року значень податкового зобов`язання та податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ ВКФ «Союз» за січень 2014 року у розрізі контрагентів.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 27 жовтня 2014 року відмовив у задоволенні позову.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що приписи статті 79 Податкового кодексу України не ставлять в залежність можливість проведення перевірки від отримання платником податків документів про призначення перевірки, а вказують лише на необхідність надіслання рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Крім того, суд виходив із того, що позивачем не доведено реальність господарських операцій з ТОВ «Будпромконсалт», за наслідками яких збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.
Натомість Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 23 червня 2015 року, скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нове, яким адміністративний позов ТОВ ВКФ «Союз» задовольнив частково: визнав протиправними дії ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська по проведенню 22 травня 2014 року документальної позапланової перевірки ТОВ ВКФ «Союз» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Будпромконсалт» за січень 2014 року; визнав протиправним та скасувати прийняте ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська податкове повідомлення-рішення від 02 липня 2014 року №0002882202. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Задовольняючи частково позов, суд апеляційної інстанції зазначив, що невиконання контролюючим органом вимог статей 75-81 Податкового кодексу України щодо належного повідомлення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки порушує гарантії захисту прав та інтересів платника податків, а отже, є порушенням прав останнього в адміністративних правовідносинах та нівелює її наслідки. У свою чергу, надані позивачем первинні документи щодо правовідносин з його контрагентом ТОВ «Будпромконсалт» свідчать про реальне виконання господарських операцій.
Не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2015 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ ВКФ «Союз» відмовити в повному обсязі.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14 серпня 2015 року відкрито касаційне провадження.
Позивач не скористався своїм правом подати заперечення/відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду справи.
25 січня 2018 року справу в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року; далі - КАС України) передано до Верховного Суду.
Сервіси для юристів