ПОСТАНОВА
Іменем України
11 липня 2018 року
Київ
справа №807/549/16
адміністративне провадження №К/9901/21850/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білоуса О.В.,
суддів - Желтобрюх І.Л., Стрелець Т.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Закарпатської митниці ДФС на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2016 року (головуючий суддя - Луцович М.М.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2017 року (головуючий суддя Матковська З.М., судді - Затолочний В.С., Каралюс В.М.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Закарпатської митниці ДФС про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,
У С Т А Н О В И В:
ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Закарпатської митниці ДФС, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив: скасувати наказ Закарпатської митниці ДФС від 18 червня 2015 року № 599-о «Про звільнення ОСОБА_2»; поновити позивача з 20 червня 2015 року на посаді старшого державного інспектора-кінолога відділу кінологічного забезпечення управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням Закарпатської митниці ДФС; зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу заробітну плати за час вимушеного прогулу з 20 червня 2015 року по дату постановлення судового рішення про поновлення на посаді.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 зазначив, що 19 червня 2015 року його звільнено із займаної посади на підставі пункту 7-2 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), у зв'язку зі встановленням Державною податковою інспекцією у Тячівському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області (далі - ДПІ у Тячівському районі ГУ ДФС у Закарпатській області) під час проведення перевірки відповідно до вимог Закону України «Про очищення влади» недостовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав), вказаного позивачем у Декларації про майно, доходи, витрати та зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік.
У сформованому висновку, з урахуванням уточнень, внесених 12 червня 2015 року № 2090/12-02 ДПІ у Тячівському районі ГУ ДФС у Закарпатській області вказано, що позивачем у декларації не відображено відомості про наявність у нього транспортних засобів: DAEWOO LANOS, 2007 року випуску та скутер SPEED GEAR, 2008 року випуску.
ОСОБА_2 вказує, що ним подано письмові пояснення, які не було враховано під час складання висновку, а відтак вважає наказ про його звільнення незаконним, у зв'язку з чим звернувся до суду з метою захисту своїх прав.
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2017 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Закарпатської митниці ДФС від 18 червня 2015 року №599-о «Про звільнення ОСОБА_2». Поновлено ОСОБА_2 на посаді старшого державного інспектора-кінолога відділу кінологічного забезпечення управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням Закарпатської митниці ДФС з 20 червня 2015 року. Зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу заробітну плати за час вимушеного прогулу з 20 червня 2015 року по 19 грудня 2016 року у сумі 57463,74 грн, із утриманням з цієї суми обов'язкових податків та зборів до Державного бюджету України. Постанову в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку у межах суми стягнення за один місяць допущено до негайного виконання.
Не погодившись з ухваленими у справі судовими рішеннями, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив рішення судів попередніх інстанцій скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 червня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
ОСОБА_2 скористався своїм правом та надіслав до суду заперечення на касаційну скаргу, в яких зазначив, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, посилаючись на встановлені обставини та висновки оскаржуваних судових рішень.
Справу згідно з Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 лютого 2018 року передано для розгляду касаційної скарги колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Білоуса О.В. (суддя-доповідач), Желтобрюх І.Л., Стрелець Т.Г.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2, починаючи з 15 квітня 1999 року проходив службу в митних органах, а з 1 лютого 2015 року займав посаду старшого державного інспектора-кінолога відділу кінологічного забезпечення управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням Закарпатської митниці ДФС.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади», Порядку проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами 3, 4 статті 1 Закону України «Про очищення влади», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №563 та Порядку проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 3 листопада 2014 року №1100, посадовими особами ДПІ у Тячівському районі ГУ ДФС у Закарпатській області проведено перевірку відомостей, визначених у пункті 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади» відносно позивача.
10 квітня 2015 року контролюючим органом складено висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади» №2272/17-02 (з урахуванням уточнень, внесених 12 червня 2015 року № 2090/12-02 ДПІ), в якому зафіксовано, що позивачем у Декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік вказано недостовірні відомості щодо наявності майнових прав, набутих ним за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», які не відповідають наявній податковій інформації про майно ОСОБА_2
Згідно з інформацією наданою Центром надання послуг, пов'язаних з використання автотранспортних засобів, з обслуговування Тячівського району УДАІ УМВС України в Закарпатській області, за позивачем зареєстровано рухоме майно, а саме транспортні засоби: DAEWOO LANOS, 2007 року випуску, скутер SPEED GEAR, 2008 року випуску, VOLKSWAGEN GADDY, 2009 року випуску; CHEVROLET NIVA, 2012 року випуску, JAWA 1987 року випуску.
Наказом Закарпатської митниці ДФС від 18 червня 2015 року № 599-о ОСОБА_2 звільнено із займаної посади відповідно до пункту 7-2 статті 36 КЗпП України.
Підставами звільнення ОСОБА_2 слугували висновок від 10 квітня 2015 року №2272/17-02 та уточнений висновок від 12 червня 2015 року № 2090/12-02 ДПІ у Тячівському районі ГУ ДФС у Закарпатській області про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади».
Не погоджуючись із зазначеним наказом про звільнення, ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про його скасування.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 та скасовуючи оскаржуваний наказ про звільнення, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що вони є незаконними та необґрунтованими, оскільки недостовірність відомостей, яка може бути підставою для звільнення особи та застосування до неї відповідних заборон, повинна встановлюватись в сукупності з невідповідністю вартості майна, яке належить особі. Тобто, саме по собі неповне декларування наявного у особи майна не може бути підставою для застосування Закону України «Про очищення влади» в частині звільнення особи з посади в разі, якщо це майно було набуте особою на законних підставах та за рахунок коштів, отриманих із законних джерел. ДПІ у Тячівському районі ГУ ДФС у Закарпатській області при здійсненні відносно позивача перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади», не було встановлено невідповідності вартості майна доходам, отриманим із законних джерел, а тому вартість майна, набутого позивачем за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», відповідає наявній податковій інформації про його доходи, отримані із законних джерел.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду погоджується із зазначеними висновками судів попередніх інстанцій, враховуючи наступне.
Сервіси для юристів