ПОСТАНОВА
Іменем України
11 березня 2020 року
Київ
справа №813/1220/16
адміністративне провадження №К/9901/17313/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Городоцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (правонаступником якої є Головне управління ДФС у Львівській області) про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Городоцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20.09.2016, прийняту у складі головуючого судді Гулика А.Г., та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2017, постановлену у складі колегії суддів: Качмара В.Я. (головуючий), Гінди О.М., Ніколіна В.В.
І. Суть спору
1. У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Городоцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (далі - Городоцька ОДПІ), в якому просив суд:
1.1. - визнати протиправним та скасувати наказ від 04.04.2016 №17-0 «Про звільнення працівників»;
1.2. - поновити позивача на посаді головного державного ревізора - інспектора сектору доходів і зборів з фізичних осіб Яворівського відділення Городоцької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області або на рівнозначній посаді.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 зазначив, що під час його звільнення із займаної посади, у зв`язку зі скороченням штатної чисельності працівників, відповідач не врахував вимог частини першої статті 42 КЗпП України, яка визначає переважне право на залишення на роботі при вивільненні працівників, у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці. Позивач посилається на те, що при його звільненні з займаної посади відповідач не взяв до уваги його високої кваліфікації та продуктивності праці, наявності тривалого безперервного стажу роботи в органах податкової служби (більше 10 років). Крім того, на утриманні в позивача є дружина та двоє неповнолітніх дітей та він є єдиним членом сім`ї з самостійним заробітком. З урахуванням наведеного позивач уважає, що він мав переважне право на залишення на роботі як працівник з більш високою кваліфікацією. Тому, на думку позивача, відповідач протиправно не запропонував йому іншої роботи.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1 працював в органах державної податкової служби з листопада 2003 року. Згідно з наказом відповідача від 04.02.2015 №7-0 «Про переведення та призначення» (а.с 6) позивача переведено на посаду головного державного ревізора - інспектора сектору доходів і зборів з фізичних осіб Яворівського відділення Городоцької ОДПІ.
4. Відповідно до наказу Городоцької ОДПІ від 04.04.2016 №17-0 «Про звільнення працівників» (а.с. 7) позивача звільнено з займаної посади, у зв`язку із реорганізацією і скороченням штатної чисельності згідно з пункту 1 статті 40 КЗпП України.
5. Не погодившись з наказом про звільнення, позивач звернувся до суду з цим позовом за захистом своїх прав.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
6. Львівський окружний адміністративний суд постановою від 20.09.2016 позов задовольнив повністю.
7. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що фактично посада яку займав позивач не була скорочена, при цьому, під час звільнення не було враховано кваліфікацію, стаж, заохочення ОСОБА_1 та його переважне право перед іншими менш кваліфікованими працівниками на залишення на роботі.
8. Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 17.01.2017 підтримав позицію суду першої інстанції та за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.
IV. Касаційне оскарження
9. У касаційні скарзі Городоцька ОДПІ, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати їхні рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
10. У доводах касаційної скарги відповідач, зокрема, зазначає, що позивач не мав переважного права в порівнянні з іншими працівниками.
11. У запереченнях на касаційну скаргу ОСОБА_1 вказує, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій винесені законно та обґрунтовано, на підставі всебічного та повного дослідження матеріалів та обставин справи, доводи ж касаційних скарг висновків цих судів не спростовують.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
Сервіси для юристів