ПОСТАНОВА
Іменем України
10 червня 2019 року
Київ
справа №808/3611/16
адміністративне провадження №К/9901/40126/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Пологівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25.04.2017 (суддя Татаринов Д.В.)
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2017 (судді Дурасова Ю.В., Щербак А.А., Баранник Н.П.)
у справі № 808/3611/16
за позовом Розівської дослідної станції Державної установи Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України
до Пологівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2017 року Розівська дослідна станція Державної установи Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України (далі - позивач, Розівська дослідна станція) звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Пологівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач, Пологівська ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.11.2016 № 0005321304 про визначення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 53 354,31 грн, штрафних (фінансових) санкцій у сумі 13 338,58 грн та пені у сумі 97 036,79 грн.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 25.04.2017, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2017, позов задоволено.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судом норм матеріального права, просив скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25.04.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2017 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що підприємством фактично визнано, що харчування працівників здійснювалося, але всупереч положень Податкового кодексу України вказані послуги харчування не були включені до загального оподатковуваного доходу працівників. Суми вартості таких обідів у 2015-2016 роках з метою оподаткування розглядається як додаткове благо і входить до загального місячного оподатковуваного доходу працівників, яка підлягає оподаткуванню податковим агентом - продавцем на загальних підставах в тому місяці, коли були отримані (нараховані). Відтак, судами попередніх інстанцій порушено вимоги абз. «б» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, підпунктів 168.1.1, 168.1.2 пункту 168.1 статті 168, пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України.
Позивач процесуальним правом надати заперечення на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає розгляду справи по суті.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі направлень № 644, № 641, № 643 від 06 жовтня 2016 року, виданих Пологівською об`єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Запорізькій області, підпункту 20.1.4. пункту 20.1. статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України та відповідно до наказу Пологівської ОДПІ від 05 жовтня 2016 року №888, проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної фіскальної служби за період з 01 липня 2013 року по 30 червня 2016 року.
Перевірка проводилась уповноваженими особами відповідача з 06 жовтня 2016 року по 17 жовтня 2016 року.
За наслідками перевірки складено Акт № 1792/08-15-1400/00496722 від 24 жовтня 2016 року, за висновками якого встановлено порушення позивачем, зокрема, абзацу «б» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, підпункту 168.1.1, підпункту 168.1.2 пункту 168.1, статті 168. пункту 167.2 статті 176 Податкового кодексу України, що призвело до неутримання та неперерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб в сумі 53 354,31 грн., в тому числі за 2015 рік -34 818,01 грн., за 2016 рік - 18 536,29 грн.
На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 09 листопада 2016 року № 0005321304, яким позивачу визначено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 163 729,68 грн. з яких за податковим зобов`язанням в сумі 53 354,31 грн., за штрафними санкціями в сумі 13 338,58 грн. та нараховано суму пені 97 036,79 грн.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодилася колегія суддів суду апеляційної інстанції та погоджується колегія суддів суду касаційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з такого.
Підпунктом 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).
Сервіси для юристів