Ухвала КАС ВП від 22.02.2018 року у справі №807/1304/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

10 травня 2018 року

справа №807/1304/16

адміністративне провадження №К/9901/24823/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І. А., Олендера І. Я.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Виноградівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Закарпатській області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2018 року у складі колегії суддів Курильця А. Р., Кушнерика М. П., Мікули О. І. у справі № 807/1304/16 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Виноградівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В :

У вересні 2016 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - платник податків, позивач у справі) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Виноградівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Закарпатській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23 травня 2014 року № 0001451700, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 105 873 грн 43 коп. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 26 468 грн 35 коп., з мотивів його безпідставності.

13 жовтня 2017 року постановою Закарпатського окружного адміністративного суду в задоволенні позову відмовлено, з мотивів доведеності податковим органом складу правопорушення, передбаченого абзацом «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України.

10 січня 2018 року постановою Львівського апеляційного адміністративного суду постанову суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 23 травня 2014 року № 0001451700.

Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з протиправності спірного податкового повідомлення-рішення внаслідок безпідставного віднесення податковим органом до додаткового блага суми, прощеної за кредитним договором пені і, відповідно, безпідставного включення цієї суми до бази оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

19 лютого 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга відповідача, в якій він, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, статей 242 Кодексу адміністративного судочинства України, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

21 лютого 2018 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу залишено без руху та надано десятиденний строк для усунення недоліків касаційної скарги з моменту отримання цієї ухвали.

19 березня 2018 року відповідачем усунуто недоліки касаційної скарги.

21 березня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження та витребувано з Закарпатського окружного адміністративного суду справу № 807/1304/16.

11 квітня 2018 року справа № 807/1304/16 надійшла до Верховного Суду

24 квітня 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив позивача на касаційну скаргу, в якому він проти касаційної скарги заперечує, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що податковим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, серед іншого, з питань дотримання податкового законодавства за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2013 рік, за результатами якої складено акт від 16 травня 2014 року за № 96-1700/2163918773 (далі - акт перевірки).

Висновками акта перевірки встановлено порушення платником податків вимог абзацу "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, а саме невключення до складу загального річного оподатковуваного доходу і недекларування отриманого доходу у 2012 році у вигляді додаткового блага в розмірі 637 933 грн. 14 коп., що призвело до несплати податку на доходи фізичних осіб у сумі 105 873 грн. 43 коп.