ф
ПОСТАНОВА
Іменем України
10 березня 2020 року
Київ
справа №804/8443/16
адміністративне провадження №К/9901/13399/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Соколова В.М.,
суддів: Єресько Л.О., Загороднюка А.Г.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Комунального підприємства «Кривбасводоканал» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 липня 2017 року (суддя - Кононенко О.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року (головуючий суддя - Шлай А.В., судді: Круговий О.О., Прокопчук Т.С.) у справі №804/8443/16 за позовом першого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Східного офісу Держаудитслужби (далі також - позивач, Держаудитслужба) до Комунального підприємства «Кривбасводоканал» (далі також - відповідач, КП «Кривбасводоканал») про стягнення коштів,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
У грудні 2016 року прокурор в інтересах Держаудитслужби звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просив стягнути з відповідача на рахунок Управління державного казначейства в Дніпропетровській області зайво отримані кошти субвенції, виділеної з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах за 2013 та 2014 роки у сумі 5519102,47 грн.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами проведеної ревізії використання коштів субвенції, виділеної з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на послуги водопостачання та водовідведення, були встановлені допущені порушення які призвели до збитків на суму 5519102,47 грн. Заподіяна матеріальна шкода (збитки) та її розмір стали підставою звернення до суду з позовом про стягнення коштів.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 липня 2017 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року, позовні вимоги прокурора в інтересах Держаудитслужби задоволено.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що висновки, викладені в акті ревізії від 09 вересня 2016 року № 06-21/07 про неправомірне отримання відповідачем коштів субвенції з державного бюджету у розмірі 5519102,47 грн є обґрунтованими, відтак кошти підлягають стягненню з КП «Кривбасводоканал».
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги.
Відповідач не погодився з судовими рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій і подав касаційну скаргу.
У касаційній скарзі КП «Кривбасводоканал», посилаючись на неправильне застосування норм матеріального й порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 липня 2017 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову прокурора в інтересах Держаудитслужби у повному обсязі.
Порушення судами норм процесуального законодавства відповідач обґрунтував тим, що з урахуванням частини другої статті 19, статті 131-1 Конституції України, статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», статті 2, частини першої статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня1993 року №2939-XII (далі також - Закон №2939-XII) у першого заступника прокурора Дніпропетровської області відсутні правові підстави та право звертатися до суду з позовом в інтересах Держаудитслужби. Скаржник стверджує, що суди попередніх інстанцій не надали оцінки обставинам здійснення прокурором представництва в суді законних інтересів держави, не з`ясували наявність у прокурора підстав на здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах.
Порушення матеріального права скаржник аргументував тим, що судами першої та другої інстанцій не надано належної правової оцінки розміру збитків у сумі 5519102,47 грн, порядку їх розрахунку позивачем, правильності їх визначення у встановленому законодавством порядку оскільки такі збитки відшкодовуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає позов про їх стягнення. Таку правову позицію неодноразово висловлював Верховний Суд України у постановах від 18 листопада 2014 року (справа №21-632а14), від 10 лютого 2015 року (справа №21-461а14), від 23 лютого 2016 року (справа №818/1857/14) та ін. На думку скаржника, Держаудитслужба безпідставно дійшла висновків, що фактичні витати на послуги централізованого водопостачання та водовідведення повинні формуватися підприємством з урахуванням норм і обмежень, встановлених постановою Кабінету Міністрів України, від 01 червня 2011 року № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на комунальні послуги» (далі - Постанова КМУ від 01 червня 2011 року №869) та порядком Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі -НКРЕКП) від 17 лютого 2011 року № 243 «Про затвердження Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення» (в період його дії) (далі - Порядок №243) оскільки окремих нормативних методик, що мають бути застосовані саме для розрахунку різниці в тарифах на централізоване водопостачання та водовідведення для населення не існує. Натомість, методика застосована ревізорами контролюючого органу під час ревізії, ніяким офіційним документом не закріплена та з`явилась лише під час здійснення перевірки. КП «Кривбасводоканал» стверджує, що відповідно до статті 10 Закону №2939-XII контролюючому органу надано право при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку. Разом з тим, на даний час постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження методики визначення розміру збитків» не затверджено, а тому пред`явлена позивачем матеріальна шкода (збитки) є необґрунтованою та незаконною.
Позиція інших учасників справи
Прокурор Дніпропетровської області подав відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення без змін. Стверджує, що може підтвердити та надати переконливі докази щодо наявності у прокурора підстав для реалізації конституційної функції представництва інтересів держави у суді, відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру». Також позивач посилається на те, що при звернені з позовом до суду він обґрунтовував та доводив наявність нездійснення або неналежного здійснення суб`єктом владних повноважень (Держаудитслужбою) своїх функцій, ураховуючи при цьому факт порушення інтересів держави.
Держаудитслужба 01 липня 2019 року подала відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення без змін.
Рух касаційної скарги
10 травня 2019 року касаційна скарга КП «Кривбасводоканал» надійшла до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
За наслідками автоматизованого розподілу касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: судді-доповідача Юрченко В.П., суддів Васильєвої І.А., Пасічник С.С.
Ухвалою Верховного Суду від 06 червня 2019 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.
Сервіси для юристів