ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 640/17424/19
адміністративне провадження № К/9901/37614/21, К/9901/37842/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого Тацій Л.В.,
суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційні скарги Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) та Державної служби з питань праці (далі - Держпраці) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 квітня 2021 року (прийняте у складі: головуючого судді Аверкової В.В., суддів: Бояринцевої М.А., Шевченко Н.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2021 року (ухвалену судом у складі: головуючого судді Бужак Н.П., суддів: Костюк Л.О., Кобаля М.І.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Єдина служба правової допомоги», Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Лігал Сервіс Груп» до КМУ, треті особи: Держпраці, Міністерство соціальної політики України, Державна регуляторна служба України (далі - Регуляторна служба), про визнання протиправною та нечинною постанови КМУ, -
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2019 року ТОВ «Єдина служба правової допомоги» та ФОП ОСОБА_1 звернулися до суду з адміністративним позовом, у якому просили визнання протиправною та нечинною постанову КМУ від 21 серпня 2019 року № 823«Про порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю».
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 грудня 2019 року об`єднано в одне провадження справу № 640/17424/19 за позовом ТОВ «Єдина служба правової допомоги», ФОП ОСОБА_1 до КМУ, треті особи: Держпраці, Міністерство соціальної політики України, про визнання протиправною та нечинною постанови КМУ від 21 серпня 2019 року № 823 та справу № 640/18199/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Лігал Сервіс Груп» до КМУ, третя особа - Державна регуляторна служба України, про визнання протиправною та нечинною постанови КМУ від 21 серпня 2019 року № 823. Об`єднаним справам присвоєно № 640/17424/19.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 квітня 2021 року позов задоволено. Визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 823 «Про порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю».
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 14 вересня 2021 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив із того, що проект постанови Кабінету Міністрів України щодо питання реалізації статті 259 Кодексу України законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», не міг бути розглянутий та схвалений Урядом за відсутності погодження Державної регуляторної служби України, відсутність якого обумовлена прийняттям Державною регуляторною службою України рішення про відмову в його погодженні. Крім того, при прийнятті Спірної постанови Кабінетом Міністрів України не дотримано принципу передбачуваності, що означає послідовність регуляторної діяльності, відповідність її цілям державної політики, а також планам з підготовки проектів регуляторних актів, що в свою чергу дозволяє суб`єктам господарювання здійснювати планування їхньої діяльності. Так, проект Спірної постанови не було включено до плану підготовки проектів регуляторних актів Кабінету Міністрів України на 2019 рік, що є порушенням норм статей 5, 7,19 Закону України від 11 вересня 2003 року № 1160-IV «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 1160-IV).
Отже, відповідачем суттєво порушено порядок підготовки та ухвалення постанови від 21 серпня 2019 року № 823 «Про деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю», що безумовно має своїм наслідком визнання оскаржуваної постанови нечинною. Також суд вважає за необхідне наголосити, що оскаржувана постанова за своєю суттю суперечить вимогам чинного законодавства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
19 та 20 жовтня 2021 року Держпраці та КМУ звернулися до Верховного Суду із касаційними скаргами, у яких, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять скасувати судові рішення та ухвалити нове - про відмову у задоволенні позову.
На обґрунтування касаційної скарги Держпраці, зокрема зазначила, що Законом № 1160-IV та іншими законодавчими актами не передбачено подання на розгляд КМУ рішення Регуляторної служби про погодження або відмову у погодженні проекту регуляторного акта.
Судами попередніх інстанцій не взято до уваги той факт, що при прийнятті регуляторних актів України, в порядку передбаченому статтею 24 Закону № 1160-IV, КМУ, як вищий орган в системі органів державної виконавчої влади, наділений самостійними та достатніми повноваженнями стосовно аналізу регуляторного впливу проекту регуляторного акта та прийняття такого акта і не обмежений доводами Регуляторної служби щодо неможливості прийняття такого акта.
Посилається на те, що статтею 25 Закону № 1160-IV передбачено наслідки виявлення обставин, за яких регуляторний акт не може бути прийнято, уже після його прийняття. Зокрема, в такому разі підлягає скасуванню лише рішення про державну реєстрацію регуляторного акта, а не сам акт, який не стосується актів Уряду, та не підлягає державній реєстрації в органах юстиції.
Суди не застосували правовий висновок Верховного Суду у постанові від 29 листопада 2019 року у справі № 359/7194/16-а, згідно з яким саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом. Межею, що розрізняє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.
Зазначає, що спеціальними вимогами статті 24 Закону № 1160-IV чітко визначено, що під час розгляду на засіданні КМУ проекту регуляторного акта, внесеного на розгляд Уряду, такий акт розглядається членами КМУ виключно на основі експертного висновку (за формою згідно з додатком 8 до § 53 Регламенту), а не рішення Регуляторної служби щодо такого акта.
Посилається на те, що Регуляторна служба не уповноважена проводити правову експертизу проектів нормативно-правових актів, складовою якої є оцінка проекту акта на його відповідність актам законодавства, що мають вищу юридичну силу.
Спірна постанова відповідає нормам Конвенцій Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості і торгівлі; № 129 1969 року про інспекцію праці у сільському господарстві (далі - конвенції МОП №№ 81 та 129). Розмежування державного нагляду (контролю) у сфері господарських відносин та контролю за додержанням законодавства, що регулює трудові відносини.
Крім того посилається на те, що відсутнє порушене право у позивачів.
Сервіси для юристів