Ухвала КАС ВП від 09.09.2018 року у справі №826/3492/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 листопада 2018 року

Київ

справа №826/3492/18

адміністративне провадження №К/9901/60852/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого Гриціва М.І.,

суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В., -

розглянув у попередньому судовому засіданні справу за касаційною скаргою прокуратури міста Києва на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 червня 2018 року (суддя Кузьменко А.І.) і постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2018 року (судді Епель О.В., Губська Л.В., Троян Н.М.) у справі за позовом заступника прокурора міста Києва до Київської міської ради (далі - Міськрада), треті особи: Департамент містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент), приватне акціонерне товариство «Холдингова компанія «Київміськбуд», про визнання протиправним та скасування рішення, -

встановив:

20 лютого 2018 року заступник прокурора міста Києва (далі - Прокурор) звернувся з позовом до суду про визнання протиправним та скасування рішення Київської міської ради від 28 листопада 2017 року № 679/3686 «Про затвердження детального плану території в межах бульвару Перова, вулиць Сулеймана Стальського, Петра Вершигори, проспекту Генерала Ватутіна у Дніпровському районі міста Києва» (далі - Спірне рішення).

Протиправність дій Міськради мотивував тим, що генеральний план міста Києва встановлює в інтересах мешканців міста та з врахуванням державних завдань напрями і межі територіального розвитку, функціональне призначення і будівельне зонування території, організації вулично-дорожньої мережі, дорожнього руху тощо. Спірним рішенням передбачена зміна функціонального призначення частини земельної ділянки з комунально-складської території на розміщення багатоповерхових житлових будинків, чим фактично змінюється Генеральний план міста.

Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 12 червня 2018 року позовну заяву залишив без розгляду у зв'язку з відсутністю у Прокурора адміністративної процесуальної дієздатності на звернення до суду з цим позовом.

Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 08 серпня 2018 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Прокурор не погодився із рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій і подав касаційну скаргу про їх скасування та направлення справи до суду першої інстанції для вирішення питання прийняття позовної заяви. Із посиланням на пункт 3 частини першої статті 1311 Конституції України, статтю 23 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру» (далі - Закон № 1697-VII), статтю 1 Закону України «Про місцеве самоврядування» від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР, статті 1, 16, 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI вважає, що прокурор правоможний звертатися до адміністративного суду в інтересах мешканців міста з приводу скасування незаконного рішення органу місцевого самоврядування.

02 жовтня та 05 листопада 2018 року Прокурор надіслав клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, мотивуючи своє прохання необхідністю відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у рішенні Верховного Суду від 18 вересня 2018 року у справі № 826/7910/17.

Відповідно до частини першої статті 337 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень.

Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, передає справу на розгляд палати, до якої входить така колегія, якщо ця колегія вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї самої палати або у складі такої палати (частина перша статті 346 КАС).

Оскільки клопотання подане поза межами строку на касаційне оскарження і в касаційній скарзі Прокурора не міститься доводів щодо неоднакового застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у рішенні Верховного Суду, тому немає підстав для доповнення вимог касаційної скарги вимогами про порушення судами правил підсудності.

На касаційну скаргу Міськрада та Департамент подали заперечення , яких просять залишити її без задоволення, а судові рішення без змін.

Верховний Суд переглянув судові рішення у межах касаційної скарги, перевірив повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи, правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Суд першої та апеляційної інстанцій слушно встановили фактичні обставини справи, нормативно-правове регулювання спірних відносин та дійшли обґрунтованого висновку про повернення позовної заяви.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною третьою статті 5 КАС передбачено, що до суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.

Відповідно до частини другої статті 19 Основного Закону органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1311 Конституції України прокуратура здійснює: 1) підтримання публічного обвинувачення в суді; 2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; 3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 53 КАС, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закон № 1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.