ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 липня 2020 року
м. Київ
справа № 487/3880/16-а
адміністративне провадження № К/9901/22110/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Мартинюк Н.М.,
суддів Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянув у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу №487/3880/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області
про визнання протиправними дій, стягнення одноразової грошової допомоги і моральної шкоди,
за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Миколаївській області
на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2017 року (прийняту у складі: головуючого судді Біоносенка В.В.)
і ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 3 травня 2017 року (прийняту у складі: головуючого судді Романішина В.Л., суддів Запорожана Д.В., Шляхтицького О.І.).
УСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Миколаївській області щодо відмови у нарахуванні і виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги за 12 повних календарних років вислуги з урахуванням періоду проходження служби з 3 листопада 1988 року до 5 вересня 1997 року;
- стягнення з Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги передбаченої статтею 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі: 22842,69 грн;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі: 7500,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» при звільненні зі служби за власним бажанням, особам, які мають вислугу 10 років і більше, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. Однак, відповідач, при обчисленні одноразової грошової допомоги при звільненні позивача, в порушення частини шостої статті 9 вказаного Закону і пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» від 17 липня 1992 року №393, не врахував період попередньої служби ОСОБА_1 в органах внутрішніх справ з 3 листопада1988 року до 5 вересня 1997 року, незважаючи на те, що при попередньому звільненні позивач не набув права на отримання такої допомоги і не отримував її.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 3 травня 2017 року, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (надалі також - «ГУ НП в Миколаївській області») щодо відмови у нарахуванні і виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги за 12 повних календарних років вислуги з урахуванням періоду проходження служби з 3 листопада 1988 року до 5 вересня 1997 року.
Стягнуто з ГУ НП в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, передбачену статтею 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у розмірі: 19035,57 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Суди першої й апеляційної інстанції, приймаючи оскаржувані рішення, виходили з того, що позивач у 1997 році, при звільненні з органів внутрішніх справ з вислугою 8 років 10 місяців, не набув право на пенсію, оскільки не мав необхідної вислуги років для призначення пенсії, а тому приписи Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на нього не розповсюджувались. Отже, оскільки ОСОБА_1 на час його першого звільнення з органів внутрішніх справ не набув права на отримання вказаної разової грошової допомоги, то відповідно до частини шостої статті 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», він має право на її отримання під час повторного звільнення з органів внутрішніх справ із врахуванням вислуги років при попередньому звільненні.
Сервіси для юристів