Ухвала КАС ВП від 07.05.2018 року у справі №804/6996/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 квітня 2020 року

Київ

справа №804/6996/17

провадження №К/9901/49773/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.

розглянув у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом Фермерського господарства «Дар» до Центрального відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, за участю третьої особи: Заступник начальника відділу Центрального відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Олійник Ірина Володимирівна про визнання дій протиправними, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Центрального відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду прийняту 28 березня 2018 року, у складі колегії суддів: головуючого судді - Шальєвої Н.А., суддів: Білак С.В., Олефіренко Н.А.,

І. Суть спору

1. У жовтні 2017 року Фермерське господарство «Дар» (далі також - позивач, ФГ «Дар») звернулося до суду з адміністративним позовом до Центрального відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (далі також - відповідач, Центральний ВДВС), за участю третьої особи: Заступник начальника відділу Центрального відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Олійник Ірина Володимирівна, в якому просило:

1.1. визнати протиправними дії відповідача з примусового стягнення грошових коштів у сумі 2 976 131,48 гривень в рамках виконавчого провадження №52798311 з позивача.

2. В обґрунтування позову позивач зазначає, що відповідачем здійснені дії з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області №904/5242/16 виданого 27 серпня 2016 року за яким з позивача як боржника на користь ПП «Нікіта- Ром » були стягнуті кошти у розмірі 2 900 000,00 гривень у виконавчому провадженні №52798311.

2.1. Вказані дії з примусового виконання є незаконними з огляду на те, що вул. Челюскіна, буд. 3 м. Дніпро (яка зазначена у виконавчому провадженні) не належить до територіальної юрисдикції Центрального ВДВС, а згідно витягу з ЄДРПОУ від 02 листопада 2016 року юридичною адресою позивача є - Дніпропетровська область, Новомосковський район с. Попасне, тому представник позивача вважає, що відповідач не мав повноважень на відкриття та подальше примусове виконання виконавчого документа щодо боржника, який не знаходиться на території Центрального ВДВС м. Дніпра.

2.2. Окрім того, представник позивача вказує і на те, що наведений вище наказ господарським судом Дніпропетровської області не видавався, справа №904/5242/16 не розглядалась і не зареєстрована в господарському суді.

2.3. За статтею 24 Закону України «Про виконавче провадження», статтею 9, статтею 11 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», статтею 6 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» відповідач наділений можливістю отримати відомості про місцезнаходження юридичних осіб та був зобов`язаний при відкритті виконавчого провадження пересвідчитися у наявності своєї компетенції на примусове виконання рішення за місцем знаходження боржника, а також відповідач не перевірив повноваження стягувача на подання заяви, оскільки директором ПП «Нікіта-Ром» був Средняк В.С., тоді як заяву про відкриття виконавчого провадження було підписано Середняком В.С., не перевірив відповідач і наявності змісту судового рішення у Єдиному реєстрі судових рішень, на підставі якого був виданий наказ.

2.4. Також і при накладенні арешту на рухоме та нерухоме майно державний виконавець припустився порушень Закону України «Про виконавче провадження», а саме: не здійснив пошуку майна підприємства, не вийшов за місцем знаходження боржника, не провів опису майна, не впевнився у відсутності у підприємства майна.

2.5. Під час здійснення виконавчого провадження державний виконавець Олійник І.В. нібито направляв процесуальні документи на адресу позивача, проте жодних квитанцій, рекомендованих поштових повідомлень у матеріалах провадження не має.

2.6. Також позивач зазначає, що у розпорядженнях державного виконавця не вказано усіх необхідних реквізитів, а саме: підпису бухгалтера та дати отримання ним розпорядження; не містить підпису начальника Центрального ВДВС м. Дніпра Головного територіального управління юстиції. Відповідно до розпоряджень державного виконавця з позивача було стягнуто 2979309,30 грн., що не співпадає з фактично стягнутою сумою у розмірі 2976 131,48 гривень.

2.7. Крім того в матеріалах виконавчого провадження відсутній наказ господарського суду, відсутній і супровідний лист про надіслання його на адресу господарського суду згідно до вимог частини третьої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».

2.8. В результаті протиправних дій державного виконавця з позивача протиправно було стягнуто 2 976 131,48 гривень, при цьому, державному виконавцю було достеменно відомо про те, що судове рішення, на підставі якого видано судовий наказ, не існує, і не існує судового наказу взагалі.

2.9. Додатково представник позивача зазначила про рейдерське захоплення підприємства позивача внаслідок чого було зареєстровано у ЄРДР кримінальне провадження за №12016040350003741 за вчинення кримінальних правопорушень за частиною третьою статті 206І, частиною третьою статті 358 Кримінального Кодексу України (далі - КК України) та внесено до ЄРДР за №42017040000000899 відомості про вчинення колишнім засновником та головою ФГ «Дар» ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 191 КК України.

2.10. У зв`язку з наведеним, представник позивача зазначає, що оскільки виконавчий документ, який примусово виконаний у ВП №52798311 не видавався, а також у зв`язку з тим, що примусове виконання здійснене поза межами компетенції державного виконавця, дії відповідача з примусового виконання є протиправними.

3. Представник відповідача та третя особа проти позову заперечували, просили у задоволенні адміністративного позову відмовити посилаючись на те, що 02 листопада 2016 року до Центрального ВДВС надійшла заява про відкриття виконавчого провадження від ПП «Нікіта-Ром» разом з виконавчим документом: наказом №904/5242/16 виданого 27 серпня 2016 року господарським судом Дніпропетровської області про стягнення з ФГ «Дар» на користь ПП «Нікіта-Ром» у розмірі 2 900 000,00 гривень та згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження за вх.№8875 02 листопада 2016 року було внесено до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень дані щодо наведеного вище наказу господарського суду Дніпропетровської області, сформовано виконавче провадження за №52798311, яке того ж дня було передано державному виконавцю - третій особі, яка, в свою чергу, керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» винесла постанову про відкриття виконавчого провадження № 52798311 з примусового виконання вищенаведеного наказу господарського суду Дніпропетровської області у відповідності до вимог пунктів 6 та 7 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року №2832/5, статті 18 Закону України «Про виконавче провадження».

3.1. Вважають, що державний виконавець при відкритті виконавчого провадження не зобов`язаний пересвідчуватись в законності винесення судами виконавчих документів, а перевірка наявності судових рішень у Єдиному державному реєстрі судових рішень є правом, а не обов`язком державного виконавця та відповідна практика у відділі не була введена, оскільки відсутність судового рішення у вказаному реєстрі не є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження та були непоодинокі випадки не внесення судами відповідних судових рішень до вказаного реєстру.

3.2. Також, представник відповідача посилається і на те, що згідно статті 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень, є, зокрема, і звернення стягнення на кошти боржника, у зв`язку з чим державним виконавцем було винесено постанову про арешт коштів боржника у відповідності до вимог статті 56 Закону України «Про виконавче провадження».

3.3. Представник відповідача та третя особа звертають увагу і на те, що 28 грудня 2016 року було проведено позапланову цільову перевірку діяльності відділу та при перевірці виконавчого провадження №52798311 були виявлені порушення під час виконання вимог статей 13, 48, 56 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: не накладення арешту на кошти боржника на 7 банківських рахунках, інших порушень виявлено не було, а тому державним виконавцем після такої перевірки були вжиті заходи щодо накладення арешту на всі рахунки боржника та систематично на адресу банківських установ направлялись платіжні вимоги, на рахунок Відділу надходили грошові кошти частинами.