Ухвала КАС ВП від 09.12.2018 року у справі №286/648/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 грудня 2018 року

Київ

справа №286/648/17

адміністративне провадження №К/9901/23930/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Білоуса О.В.,

суддів - Шарапи В.М., Желтобрюх І.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Департаменту патрульної поліції на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2017 року (головуючи суддя - Капустинський М.М., судді - Мацький Є.М., Шидловський В.Б.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Інспектора роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції в місті Житомирі Департаменту патрульної поліції капітана поліції Струтинського Дмитра Ігоровича про скасування постанови про адміністративне правопорушення та визнання дій неправомірними,

У С Т А Н О В И В:

У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Інспектора роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції в місті Житомирі Департаменту патрульної поліції капітана поліції Струтинського Д.І. (далі - інспектор Струтинський Д.І.) про скасування постанови про адміністративне правопорушення та визнання дій неправомірними, в якому просив:

- визнати протиправними дії інспектора Струтинського Д.І. щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення на місці зупинки транспортного засобу;

- скасувати постанову від 28 лютого 2017 року серії АР № 145493 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн;

- закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржувана постанова є протиправною, оскільки справу про адміністративне правопорушення розглянуто на місці зупинки автомобіля, а не за місцезнаходженням органу, уповноваженого на такий розгляд, що позбавило його можливості скористатися у повному обсязі правами, передбаченими статтею 268 КУпАП. ОСОБА_1 зазначає, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно нього носив формальний характер та був здійснений з порушенням порядку, встановленого статтями 278,279 КУпАП. На думку позивача, його вина у вчиненні правопорушення вказаного в оскаржуваній постанові не була доведена належним чином. Крім того, позивач посилався на необхідність закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення з підстав закінчення строків накладення адміністративного стягнення, у зв'язку із тим, що в оскаржуваній постанові, а саме в даті вчинення правопорушення не зазначено рік.

Постановою Овруцького районного суду Житомирської області від 19 травня 2017 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2017 року скасовано постанову Овруцького районного суду Житомирської області від 19 травня 2017 року та прийнято нову, якою позовні вимоги задоволено:

- визнано протиправною та скасовано постанову від 28 лютого 2017 року серії АР № 145493 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.

Не погодившись з ухваленим у справі судовим рішенням суду апеляційної інстанції Департамент патрульної поліції звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду апеляційної інстанції скасувати, а постанову Овруцького районного суду Житомирської області від 19 травня 2017 року залишити в силі. В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначив, що висновки суду апеляційної інстанціє є помилковими, оскільки вчинення позивачем адміністративного правопорушення (проїзд на заборонений сигнал світлофора) зафіксовано нагрудною відеокамерою інспектора патрульної поліції, тому його вина є доведеною, а накладення стягнення правомірним. Вказаний відеозапис, наданий до суду першої інстанції в якості доказу вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Департамент патрульної поліції зазначив, що суд безпідставно дійшов до висновку про порушення відповідачем порядку притягнення позивача до адміністративної відповідальності, у зв'язку із тим, що відповідно до статті 258 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення не складається, а розгляд справи здійснюється на місці вчинення правопорушення. Крім того, позивачу було роз'яснено його права та надана можливість подати письмові клопотання, які долучені до постанови про адміністративне правопорушення. Скаржник стверджує, що розгляд справи та притягнення позивача до адміністративної відповідальності, здійснено відповідачем з дотриманням вимог, встановлених чинним законодавством.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

Справу згідно з Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 лютого 2018 року передано для розгляду касаційної скарги колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Білоуса О.В. (суддя-доповідач), Шарапи В.М., Желтобрюх І.Л.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 28 лютого 2017 року відповідачем, стосовно позивача, винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії АР № 145493, якою ОСОБА_1 визнано винним за частиною другою статті 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.

У постанові зазначено, що 28 лютого 2017 року о 08 год. 51 хв. у місті Житомирі, по вулиці Покровська, 92, водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем «CHEVROLET LACETTI» номерний знак «НОМЕР_1», здійснив проїзд на заборонений сигнал світлофора, чим порушив підпункт 8.7.3 (е) Правил Дорожнього Руху України.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 122 КУпАП є доведеним та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно винесено оскаржувану постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.

Житомирський апеляційний адміністративний суд, скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позовних вимог, виходив з того, що вчинення позивачем адміністративного правопорушення підтверджується дослідженими під час розгляду справи доказами, а саме відеозаписом наданим відповідачем. Суд апеляційної інстанції зазначив, що вказаний відеозапис відповідає критеріям належності та допустимості. Разом з тим, суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідачем, під час притягнення позивача до адміністративної відповідальності, порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановлений статтею 268 КУпАП. Судом зазначено, що саме на стадії фіксації факту адміністративного правопорушення (складанні протоколу) особі, яка притягається до адміністративної відповідальності і роз'яснюються її права і обов'язки, передбачені статтею 268 КУпАП, які, особою можуть бути використані саме до або під час притягнення її до адміністративної відповідальності, а не лише після притягнення. Отже, ненадання особі, яка притягається до адміністративної відповідальності можливості скористатися правами, передбаченими статтею 268 КУпАП є порушенням її прав. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, у зв'язку із тим, що вона прийнята з порушенням вказаних норм і не може вважатися законною.

Верховний Суд погоджується із висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, а рішення суду апеляційної інстанції вважає помилковим, враховуючи таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.