Ухвала КАС ВП від 13.03.2018 року у справі №750/7624/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 березня 2018 року

Київ

справа №750/7624/17

адміністративне провадження №К/9901/620/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Данилевич Н.А.,

суддів - Бевзенка В.М.,

Шарапи В.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області

на постанову Деснянського районного суду м.Чернігова від 17 жовтня 2017 року (головуючий суддя - Литвиненко І.В.)

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2017 року (головуючий суддя - Губська Л.В. , судді - Вівдиченко Т.Р., Ісаєнко Ю.А. )

у справі № 750/7624/17

за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про зобов'язання закінчити виконавче провадження та скасування рішення про стягнення виконавчого збору, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області 08 серпня 2017 року звернулося до суду з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області (далі - відповідача), в якому просило суд зобов'язати відповідача закінчити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 750/4289/16-а від 24 липня 2017 року без застосування до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області обов`язку сплати виконавчого збору в розмірі 12800 грн. на підставі частини 9 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження».

В обґрунтування своїх позовних вимог Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - заявник) посилалося на те, що відповідачем протиправно стягнуто виконавчий збір у сумі 12800 грн., позаяк судове рішення у справі було виконано добровільно до відкриття виконавчого провадження. А тому, відповідно до ч. 9 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець повинен винести постанову про закінчення виконавчого провадження та не стягувати виконавчий збір у даному провадженні.

Постановою Деснянського районного суду м.Чернігова від 17 жовтня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2017 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено. На переконання суду першої інстанції, дії державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження та стягнення виконавчого збору проведені у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII), в редакції, чинній на момент вчинення виконавчих дій.

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, заявник 14 грудня 2017 року звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права при постановленні судових рішень, просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким позов Головного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області задовольнити в повному обсязі.

При цьому, в обґрунтування касаційної скарги заявник зазначив, що судами першої та апеляційної інстанцій неповно з`ясовано обставини справи щодо наявності підстав для винесення державним виконавцем постанови про закриття виконавчого провадження, у зв`язку із його повним виконанням до відкриття виконавчого провадження.

Крім того заявник вказав, що 19 липня 2017 року відповідача було повідомлено листом про добровільне виконання скаржником 17 липня 2017 року рішення суду, на підставі якого державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Тобто, дата виконання рішення суду передувала даті відкриття виконавчого провадження, а відтак у державного виконавця були всі підстави для закінчення виконавчого провадження у відповідності до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону № 1404-VIII.

Ухвалою Верховного Суду від 27 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області.

Управлінням державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області відзив на касаційну скаргу не подано, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, на підставі встановлених фактичних обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

<…> Відповідно до п.1. ч.1 ст. 3 Закону № 1404-VIII, примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих листів, що видаються судами у передбачених законом випадках <…>.

Згідно ч. 1 ст. 26 Закону №1404-VІІІ, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону №1404-VІІІ виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.