ПОСТАНОВА
Іменем України
05 вересня 2018 року
Київ
справа №826/3499/15
адміністративне провадження №К/9901/9074/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А.,
суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження
касаційну скаргу ОСОБА_2
на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.05.2015 (головуючий суддя: Кармазін О.А.)
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2015 (головуючий суддя: Кузьменко В.В., судді: Василенко Я.М., Степанюк А.Г.)
у справі № 826/3499/15
за позовом ОСОБА_2
до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м.Києві
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м.Києві (далі - відповідач, ДПІ), в якому просив: скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.09.2014 № 0031371703 про збільшення грошового зобов'язання із податку на доходи фізичних осіб на 280330,80 грн. за основним платежем та на 70252,70 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.05.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2015, у задоволенні позову відмовлено. При цьому, суд виходив із того, що прощена банком заборгованість позивача за кредитним договором є його доходом, який відповідно до підпункту 164.2.17 пункту 164.2 ст. 164, пункту 177.6 ст. 177 Податкового кодексу України (далі - ПК) підлягає оподаткуванню.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на порушення судами норм підпункту 14.1.47 пункту 14.1 ст. 14, підпункту 164.2.17 пункту 164.2 ст. 164, ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
За доводами касаційної скарги, судами не було враховано те, що прощена банком заборгованість позивача за кредитним договором не є додатковим благом, а отже не є його доходом, з якого ним слід було сплатити податок на доходи фізичних осіб.
Відповідач не реалізував своє процесуальне право подання заперечення проти касаційної скарги.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Фактичною підставою для збільшення у податковому обліку позивача грошового зобов'язання із податку на доходи фізичних осіб та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 01.08.2014 № 6055/26-51-17-03/НОМЕР_2. Згідно з висновками цього акту позивачем порушені норми ст.. 36, підпункту 49.18.4 пункту 49.18 ст. 49, підпункту 164.2.17 пункту 164.2 ст. 164, пункту 176.1 ст. 176 ПК, занижено податок на доходи фізичних осіб за 2013 рік у розмірі 280330,80 грн. у зв'язку із нарахуванням ПАТ «УніКредит банк» доходу у сумі 1650354,12 грн. у вигляді анулювання (прощення) заборгованості.
За наслідками висновків акту перевірки відповідачем стосовно позивача прийняте податкове повідомлення-рішення від 15.09.2014 № 0031371703 про збільшення грошового зобов'язання із податку на доходи фізичних осіб на 280330,80 грн. за основним платежем та на 70252,70 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Як встановлено у судовому процесі, у 2013 році ПАТ «УніКредит банк» було анульовано (прощено) позивачу його заборгованість за кредитним договором від 06.07.2006 № 212-PBD у сумі 1650354,12 грн.
Згідно з пунктом 163.1 статті 163 ПК об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду (абзац другий пункту 164.1 статті 164 ПК).
За визначенням підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 ПК дохід з джерелом походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.
Сервіси для юристів