ПОСТАНОВА
Іменем України
05 вересня 2018 року
Київ
справа №806/2368/16
адміністративне провадження №К/9901/37750/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області
на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 23.11.2016 (суддя Шуляк Л.А.)
та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2017 (судді Моніч Б.С., Жизневська А.В., Котік Т.С.)
у справі № 806/2368/16
за позовом ОСОБА_2
до Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В:
У листопаді 2016 року ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2.) звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області (далі - відповідач, Малинська ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області), в якому просила суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.08.2015 № 0005691702.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 23.11.2016, яка залишена без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2017, адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального права, просив скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 23.11.2016 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2017 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач зазначає, що позивач не задекларував суму доходу у вигляді суми анульованої банком заборгованості, в результаті чого донараховано податок на доходи фізичних осіб за період, що перевірявся в сумі 16 337, 50 грн., з яких 12 934 грн. - основного платежу та 3403,50 - штрафні (фінансові) санкції. Крім того, в період здійснення анулювання заборгованості абзац «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України діяв в редакції, яка визначала заборгованість особи, як «загальну суму боргу», без поділу основної суми боргу та нарахованих відсотків. Також платник податків про обов'язок сплатити податок був повідомлений самим банком 27.02.2012 згідно листа № 600, який підписаний позивачем без зауважень.
Позивач процесуальним правом надати письмові заперечення на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає розгляду справи по суті.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.03.2018 касаційну скаргу разом з матеріалами справи було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Малинською ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області на підставі наказу № 212 від 21.07.2015 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб фізичною особою ОСОБА_2 за період з 01.07.2012 по 30.09.2012.
За результатами перевірки складено акт перевірки від 17.08.2015 № 224/17-2/НОМЕР_2, за висновками якого встановлено порушення позивачем підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, в результаті неподання податкової декларації про майновий стан та доходи за 2012 рік; підпункту 164.2.7 пункту 164.2 статті 164, пункту 167.1 статті 167, підпункту 168.4.5 пункту 168.4 статті 168, пункту 179.7 статті 179 Податкового кодексу України, в результаті чого визначено суму податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за 2012 рік в сумі 12 934,00 грн.
Підставою для даного висновку стало те, що за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 ОСОБА_2 було отримано суму доходу (списання заборгованості) в розмірі 77 344,68 грн., який відображений у відомості про виплачені доходи за ознакою 126 (додаткове благо) від АТ «Райффайзен Банк Аваль» у 3-му кварталі 2012 року.
На підставі вказаного акту, 26.08.2015 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0005691702 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування: за основним платежем на суму 12 934 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 3403,50 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій, з висновками яких погоджується колегія суддів суду касаційної інстанції, виходили з наступних мотивів.
Сервіси для юристів