Ухвала КАС ВП від 17.01.2018 року у справі №678/371/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 678/371/17, адміністративне провадження № К/9901/1772/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стародуба О.П.,

суддів - Берназюка Я.О., Кравчука В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Летичівського районного суду Хмельницької області від 27.07.2017р. (суддя - Ходоровський І.Б.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017р. (судді - Ватаманюк Р.В, Сторчак В.Ю., Мельник-Томенко Ж.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа - Хмельницький обласний військовий комісаріат про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

визнати поважною причину пропуску та поновити строк звернення до суду з адміністративним позовом;

визнати неправомірними дії відповідача щодо повернення на доопрацювання його заяви з доданими документами про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись військові дії;

зобов`язати відповідача розглянути його заяву щодо призначення одноразової грошової допомоги та призначити, виплатити йому одноразову грошову допомогу у зв`язку зі встановленням ІІІ групи інвалідності внаслідок поранення, контузії та захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, відповідно до ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та п.п. 4 п. 2 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 №499 (далі - Порядок № 499).

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що він має право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Вважає, що відповідач протиправно повернув документи на доопрацювання та порушив його право на соціальний захист та отримання належної одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності.

Постановою Летичівського районного суду Хмельницької області від 27.07.2017р., залишеною без змін ухвалою вінницького апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017р., позов задоволено частково.

Визнано неправомірними дії відповідача щодо повернення на доопрацювання заяви позивача з доданими документами про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись військові дії.

Зобов`язано відповідача розглянути заяву позивача з доданими до неї документами про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності внаслідок поранення, контузії та захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, відповідно до ч. 6 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та п.п. 4 п. 2 Порядку №499.

В решті позову відмовлено.

З ухваленими у справі рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився відповідач, подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив змінити рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

В обґрунтування касаційної скарги відповідач посилається на те, що оскільки позивач проходив строкову військову службу, інвалідність йому встановлена 20.04.2010р., отже граничний термін отримання інвалідності, яка давала б підстави для виплати позивачу одноразової грошової допомоги у разі інвалідності, сплинув після закінчення трьох місяців з моменту звільнення зі служби, що вказує на відсутність правових підстав для нарахування та виплати позивачу зазначеної допомоги.

Відзив на касаційну скаргу на адресу суду не надходив.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач з 11.04.1985р. по 31.07.1987р. проходив строкову військову службу в Збройних Силах, в період з 03.08.1985р. по 31.07.1987 приймав участь в бойових діях на території республіки Афганістан у складі військової частини пп №65753. (а.с. 10)

Відповідно до довідки МСЕ №176019, позивачу вперше 20.04.2010р. встановлено ІІІ групу інвалідності довічно, яка настала внаслідок поранення при виконанні інтернаціонального обов`язку. (а.с. 4)

26.10.2015р. позивач звернувся до Хмельницького обласного військового комісаріату із заявою про виплату одноразової грошової допомоги. (а.с. 15)

Згідно витягу із протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 08.04.2016 №24, комісія дійшла висновку про необхідність повернення на доопрацювання документів, поданих на розгляд особами з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, яким установлено інвалідність до 01.01.2014, оскільки в наданих матеріалах немає підтверджень настання інвалідності під час проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби, як це передбачено п.п. 4 п. 2 Порядку №499, у зв`язку із чим документи ОСОБА_1 (дата звільнення - 31.07.1987, дата встановлення інвалідності - 20.08.2010) повернуто Хмельницькому обласному військовому комісаріату. (а.с. 14)

Вважаючи дії відповідача неправомірними, а свої законні права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що правові норми Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та правові норми Порядку № 499 не наділяють Міністерство оборони України правом на прийняття рішення за результатами розгляду звернень осіб у вигляді «повернення на доопрацювання», та не передбачають підстав для можливого ухвалення саме такого рішення.

Суди виходили з того, що прийняття відповідачем рішення про повернення на доопрацювання документів позивача про призначення допомоги суперечить Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку №499, адже розгляд заяви і доданих до неї документів, поданих військовослужбовцем для призначення і виплати одноразової грошової допомоги при інвалідності повинен закінчуватись прийняттям відповідного рішення, однак у даному випадку таке відповідачем не приймалось, що свідчить про недотримання ним встановленого законодавством порядку вирішення цього питання.