ПОСТАНОВА
Іменем України
05 червня 2020 року
Київ
справа №826/11274/15
адміністративне провадження №К/9901/19882/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Державної фіскальної служби України
на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.09.2015 року (головуючий суддя Качур І.А., судді: Келеберда В.І., Данилишин В.М.)
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2016 року (головуючий суддя Шурко О.І., судді: Василенко Я.М., Степанюк А.Г.)
у справі № 826/11274/15
за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрнафта»
до Державної фіскальної служби України
третя особа Міжрегіональне головне управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
У С Т А Н О В И В:
У червні 2015 року Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» (далі - позивач, Товариство) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач, податковий орган), в якому (з урахуванням уточнення позовних вимог) просило визнати протиправною бездіяльність податкового органу, яка полягає у неприйнятті у строки, встановлені Порядком розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) платників податків, рішення щодо заяви Товариства про надання розстрочення грошового зобов`язання.
Окружний адміністративний суд м. Києва постановою від 23.09.2015 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2016 року, позов задовольнив.
Визнав протиправною бездіяльність податкового органу, яка полягає у неприйнятті у строки, встановлені Порядком розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) платників податків, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10. 2013 року № 574, рішення щодо заяви Товариства від 30 березня 2015 року щодо надання розстрочення грошового зобов`язання.
Приймаючи рішення суди попередніх інстанцій виходили з того, що заява позивача щодо надання розстрочення грошового зобов`язання передана відповідачу 30.03.2015 року, відтак останнім днем для прийняття рішення за результатом розгляду заяви позивача було 29.04.2015 року. В свою чергу, рішення № 232 про розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) податковим органом прийнято лише 30.06.2015 року.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, податковий орган звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Податковий орган зазначає, що оскільки розстрочення надані рішенням від 30.06.2015 року, повторне надання з тих же підстав чинним законодавством не передбачено.
Доводи касаційної скарги дослівно повторюють доводи апеляційної скарги.
Відзив на касаційну скаргу податкового органу від позивача на адресу Суду не надходив, що не перешкоджає касаційному перегляду судових рішень.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.02.2018 року касаційну скаргу разом з матеріалами справи передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 30.03.2015 року Товариство звернулось до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників із заявою про розстрочення грошового зобов`язання. До заяви від 30.03.2015 року позивачем подано «Економічне обґрунтування до заяви щодо надання розстрочення грошового зобов`язання ПАТ «Укрнафта» від 30.03.2015 року № 18-15/419.
Сервіси для юристів