ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 травня 2022 року
м. Київ
справа № 520/9769/19
адміністративне провадження № К/9901/47675/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів: Коваленко Н.В., Стрелець Т.Г., розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №520/9769/19
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою адвоката Острицького Андрія Олеговича в інтересах ОСОБА_1
на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2021 року (постановлену у складі головуючого судді П`янової Я.В., суддів Спаскіна О.А., Любчич Л.В.),
У С Т А Н О В И В :
1. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено: визнано бездіяльність Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у не нарахуванні і не виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строку виплати частини основного розміру пенсії, нарахованої та виплаченої на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13 травня 2019 року у справі №520/1824/19 протиправною; зобов`язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу з 1 вересня 2008 року, розрахувавши її розмір за методикою відповідно статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строку їх виплати».
2. 1 червня 2021 року представник позивача звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із заявою в порядку статей 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у якій просив: визнати дії Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у здійсненні невірного розрахунку ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строку виплати частини основного розміру пенсії за період з 1 вересня 2008 року по 30 листопада 2017 року та виплаченої у вересні 2019 року протиправними; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити розрахунок та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строку виплати частини основного розміру пенсії за період з 1 вересня 2008 року по 30 листопада 2017 року та виплаченої у вересні 2019 року, розрахувавши компенсацію за формулою визначеною статтею 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строку їх виплати» та пунктом 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати № 159 за весь період невиплати пенсії, а саме з 1 вересня 2008 року по 31 серпня 2019 року.
3. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 8 червня 2021 року заяву представника ОСОБА_1 від 1 червня 2021 року, подану в порядку статті 382, 383 КАС України, залишено без задоволення
4. Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, представник позивача подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким заяву від 1 червня 2021 року про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення задовольнити.
5. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 8 червня 2021 року у справі № 520/9769/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії повернуто скаржнику.
6. Повертаючи апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції виходив з того, що ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2021 року апеляційну скаргу залишено без руху через її невідповідність вимогам КАС України. Скаржнику було надано строк для усунення недоліків десять днів з моменту отримання копії вказаної ухвали, шляхом надання до другого апеляційного адміністративного суду документу про сплату судового збору чи доказів наявності пільг по його сплаті. Однак, скаржником недоліки апеляційної скарги у встановлений судом строк не було усунуто, а тому наявні підстави для повернення апеляційної скарги скаржнику.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
7. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, вважаючи його незаконним та необґрунтованим, представник позивач звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду, у якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та направити справу для продовження розгляду.
8. Касаційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції прийнято без дотримання судом положень частини другої статті 132 КАС України та положень Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI), що призвело до ухвалення незаконного рішення про повернення апеляційної скарги. Так, скаржник зазначає, що Законом № 3674-VI не передбачено вимоги щодо сплати судового збору за звернення із заявою в порядку статті 382 КАС України (щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення).
9. Скаржник також звертає увагу на те, що Верховний Суд у постановах від 14 лютого 2018 року у справі №2а/0470/2563/12 та від 11 серпня 2021 року у справі №560/4364/19 дійшов висновку про те, що приписами статті 4 Закону № 3674-VI не передбачено ставки судового збору за звернення із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення. Відтак, за відсутності законодавчо встановлених ставок судового збору за звернення до суду із такою заявою в порядку контролю за виконанням судового рішення, на позивача не поширюється обов`язок сплати судового збору за звернення до суду з такою заявою, а тому, відповідно, і з апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції, прийнятої за результатами її розгляду.
Позиція інших учасників справи
10. Від відповідача відзиву на касаційну скаргу представника позивача не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду рішення суду апеляційної інстанції. При цьому колегія суддів зазначає, що ухвалу Верховного Суду від 14 січня 2022 року про відкриття касаційного провадження відповідачем отримано 20 січня 2022 року.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
11. Ухвалою Верховного Суду від 14 січня 2022 року відкрито касаційне провадження на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2021 року у справі №520/9769/19, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати відзив на касаційну скаргу.
12. Суддя-доповідач ухвалою від 4 травня 2022 року справу призначив до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 5 травня 2022 року.
13. При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Сервіси для юристів