ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
05 травня 2020 року
справа №520/9891/19
адміністративне провадження №К/9901/10432/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р. Ф.,
суддів: Гончарової І. А., Олендера І. Я.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№54)"
на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2019 року у складі судді Чудних С.О.
та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2020 року у складі суддів Калитки О. М., Рєзнікової С. С., Старосуда М. І.
у справі № 520/9891/19
за позовом Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№54)"
до Головного управління ДФС у Харківській області
про визнання протиправними та скасування вимоги та рішень,
У С Т А Н О В И В:
І. Рух справи
23 вересня 2019 року Державне підприємство "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№54)" (далі - Підприємство, позивач у справі) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 09.07.2019 №Ю-00000951307 на суму 855661,83 грн, рішення від 09.07.2019 № 00015941307 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на суму 427830,91 грн, рішення від 09.07.2019 №00015951307 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на суму 1877,93 грн, рішення від 09.07.2019 №00015961307 про застосування штрафних санкцій за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок на суму 255,00 грн.
07 листопада 2019 року Харківський окружний адміністративний суд ухвалою, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2020 року, адміністративний позов Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально - виконавчої служби України (№54)" до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними та скасування вимоги і рішень - залишив без розгляду.
Залишаючи позов без розгляду, суди попередніх інстанцій висновувалися з того, що звернувшись 23.09.2019 до суду про визнання протиправними та скасування вимоги та рішень, позивач пропустив десятиденний строк звернення до суду, встановлений Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" №2464-VІ від 8 липня 2010 року, який в межах спірних правовідносин є іншим законом, яким строк звернення до суду відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2020 року у справі № 520/9891/19, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду справи по суті.
15 квітня 2020 року Верховний Суд прийняв ухвалу, якою відкрив провадження за касаційною скаргою позивача, справу №520/9891/19 витребував з суду першої інстанції.
24 квітня 2020 року справа №520/9891/19 надійшла до Верховного Суду.
ІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
В касаційній скарзі позивач доводить, що оскільки у Підприємства відсутній обов`язок сплати єдиного внеску за засуджених, які відбувають покарання у вигляді позбавлення волі, вимоги статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» про десятиденний строк оскарження вимоги про сплату недоїмки та рішень про застосування штрафів зі сплати єдиного внеску не поширюються на позивача. Зазначає, що суди попередніх інстанцій не досліджували питання чи є позивач платником єдиного соціального внеску. Крім того, враховуючи приписи статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач вважає, що строк звернення до суду не пропущений.
Відзив відповідача на касаційну скаргу Підприємства не надходив, що не перешкоджає перегляду рішень судів попередніх інстанцій.
ІІІ. Нормативне регулювання
Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Сервіси для юристів