Ухвала КАС ВП від 07.05.2018 року у справі №826/11377/14

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 травня 2018 року

Київ

справа №826/11377/14

адміністративне провадження №К/9901/19936/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Ханової Р.Ф., Олендера І.Я.

розглянувши в порядку письмового провадження заяву Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДВС у м. Києві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 23 лютого 2016 року

у справі №826/11377/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна»

до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДВС у м. Києві ДПІ

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Дніпровському районі Головного управління ДВС у м. Києві (далі ДПІ) у лютому 2017 року звернулась до Верховного Суду Україні із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 23 лютого 2016 року в зв'язку з невідповідністю судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права та в зв'язку з неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Ухвалою Верховного Суду Україні від 27 лютого 2017 року відкрито провадження у справі.

12.02.2018 справа надійшла до Касаційного адміністративного суду.

Відповідно до пункту 1 частини 1 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017) заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України в адміністративних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи якими обґрунтовано заяву ДПІ, перевіривши правильність застосування судом касаційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів Касаційного адміністративного суду вважає, що заява підлягає задоволенню з огляду на таке.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 лютого 2016 року відхилено касаційну скаргу ДПІ, залишено без змін ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2014 та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.09.2014.

Суд касаційної інстанції погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, які мотивували свої рішення тим, що відповідачем не надано доводів та доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання спірних господарських операцій, доводили невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчували наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків та виключають право на формування податкового кредиту.

Зокрема, ухвала Вищого адміністративного суду України від 23 лютого 2016 року мотивована тим, що «господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Судами першої та апеляційної інстанцій з підтвердженням матеріалів справи встановлено формування позивачем податкового кредиту спірного періоду на підставі належним чином оформлених податкових накладних, виданих особою, яка була зареєстрована платником податку на додану вартість, та встановлено, що господарські операції фактично здійснені та спричинили реальні зміни в майновому стані платника податків - ТОВ «Аскоп-Україна», підтверджені первинними бухгалтерськими документами, тому податковим органом безпідставно прийняте спірне податкове повідомлення-рішення.»

В підтвердження невідповідності ухали Вищого адміністративного суду України від 23 лютого 2016 року викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, ДПІ послалась на постанову Верховного Суду України від 22 листопада 2016 року у справі №826/11397/14.

В своїй постанові Верховний Суд України, виклавши висновок щодо застосування положень статей 14, 138, 139, 198, 201 Податкового Кодексу України та статей 1,9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зазначив, що аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень.

Разом з тим відповідно до принципу змагальності суб'єкт господарювання має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.

При цьому Верховний Суд України визнав помилковими висновки суду касаційної інстанції про те, що за формально правильного оформлення господарської операції, в тому числі первинними документами бухгалтерського обліку, сам факт фіктивності контрагента може бути ігнорований, оскільки статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

При розгляді конкретної справи суди такі доводи органу влади мають перевіряти та оцінювати.