ф
ПОСТАНОВА
Іменем України
05 березня 2020 року
Київ
справа №824/509/19-а
адміністративне провадження №К/9901/29000/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :
судді-доповідача- Блажівської Н.Є.,
суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Чернівецькій області
на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 13 червня 2019 року (головуючий суддя Маренич І.В.)
та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року (головуючий суддя: Кузьменко Л.В., судді: Совгира Д. І., Франовська К.С.)
у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДФС у Чернівецькій області
про визнання протиправними дій та скасування вимоги
ВСТАНОВИВ
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1.Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 (надалі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Чернівецькій області (надалі також - відповідач) щодо нарахування недоїмки по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 23 квітня 2019 року № Ф-24773-56.
В обґрунтування позову зазначив, що оскільки він є найманим працівником та застрахованою особою і єдиний соціальний внесок (надалі також - ЄСВ) за позивача нараховує та сплачує адвокатське об`єднання «Мета» у розмірі не менше мінімального, у нього відсутній обов`язок потворного нарахування та сплати ЄСВ як особою, яка має право здійснювати адвокатську діяльність.
1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 13 червня 2019 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року, адміністративний позов задоволено повністю.
Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що оскільки позивач є застрахованою особою і єдиний внесок за нього регулярно нараховував та сплачував роботодавець у розмірі не менше мінімального, у нього відсутній обов`язок по сплаті вказаного внеску як особою, що має право провадити адвокатську діяльність, оскільки фактично він є найманим працівником, а не самозайнятою особою.
1.3. Короткий зміст касаційної скарги та відзиву на неї
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 13 червня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В касаційній скарзі відповідач зазначає, що з 1 січня 2017 року обов`язок визначення бази нарахування єдиного внеску покладено на платників як тих, що отримують, так і тих, які не отримують дохід від провадження незалежної професійної діяльності. При цьому відповідач наголосив, що доходи, отримані від адвокатської діяльності та від роботодавця мають різні бази оподаткування та підстави для сплати єдиного соціального внеску. Так, роботодавці нараховують такий з (об`єкту) бази нарахування - заробітної плати; самозайняті особи, які проводять незалежну професійну діяльність у разі не отримання доходу (прибутку) зобов`язані визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Таким чином, на думку відповідача, оскільки у позивача два об`єкта єдиного соціального внеску, то у нього виникає обов`язок по сплаті єдиного внеску, як особою, яка проводить незалежну професійну діяльність.
Позивач не скористався правом надіслати відзив на касаційну скаргу.
2.СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ
Сервіси для юристів