ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
05 лютого 2019 року
справа №817/559/16
адміністративне провадження №К/9901/28400/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф. (суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області
на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 3 серпня 2016 року у складі судді Гломба Ю.О.
та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2016 року у складі колегії суддів Шидловського В.Б., Євпак В.В., Капустинського М.М.
у справі № 817/559/16
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області
про визнання протиправними та скасування рішення,
У С Т А Н О В И В :
8 квітня 2016 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач у справі) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просив з підстав безпідставності визнати протиправними та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій за продаж алкоголю за ціною нижче мінімальної.
3 серпня 2016 року Рівненський окружний адміністративний суд постановою, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2016 року, позов задоволено повністю. Задовольняючи позов, суди виходили з того, що визнання акта суб'єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта. Оскільки на момент застосування контролюючим органом положень «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» від 30 жовтня 2008 року № 957» остання була скасована в судовому порядку, застосування до позивача фінансових санкцій згідно з рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, є протиправним.
У листопаді 2016 року відповідач подав касаційну скаргу, в який, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю. Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що факт реалізації позивачем алкогольних напоїв за цінами, нижчими за мінімально встановлені роздрібні ціни на такі напої, мав місце до втрати чинності Постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року №462 «Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року №957», а відтак остання повинна застосовуватись до спірних правовідносин.
10 січня 2017 року від позивача надійшло заперечення на касаційну скаргу, в якому позивач, посилаючись на відсутність у відповідача належних правових підстав для винесення спірного рішення, просить відмовити у задоволенні касаційної скарги.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
Верховний Суд, переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону рішення судів попередніх інстанцій відповідають.
Суди першої та апеляційної інстанцій установили.
Позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець 17 вересня 1996 року.
Сервіси для юристів