Ухвала КАС ВП від 27.02.2018 року у справі №806/1628/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 лютого 2019 року

Київ

справа №806/1628/16

адміністративне провадження №К/9901/24735/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду у складі головуючого судді Токаревої М.С. від 12 вересня 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Бучик А.Ю., суддів: Майора Г.І., Шевчук С.М. від 21 листопада 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лекон» до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання недійсними та скасування податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Лекон» (далі - позивач/Товариство) звернулось до суду з позовом до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області (далі - відповідач/Інспекція), в якому просило визнати протиправними податкову вимогу від 17 серпня 2016 року №8245-17 та рішення про опис майна у податкову заставу від 22 серпня 2016 року, винесені Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Житомирській області, та скасувати їх.

Обґрунтовуючи позовну заяву, зазначило, що у відповідача не було правових підстав для винесення оскаржуваних податкової вимоги на суму 821 967, 04 грн. та рішення про опис майна у податкову заставу, оскільки податковий борг у Товариства відсутній.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного від 21 листопада 2016 року, позовні вимоги задоволено.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що вимога про сплату боргу та рішення про опис майна у податкову заставу підлягають скасуванню, оскільки в ході судового розгляду справи не встановлено наявності у позивача будь-якого грошового зобов'язання перед контролюючим органом на суму 821 967, 04 грн.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, в якій просив їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, посилався на помилковість висновків судів попередніх інстанцій, оскільки відповідно до облікових даних інтегрованих карток сума податкового боргу позивача з податку на додану вартість складає 821 967, 04 грн.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18 січня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

В подальшому справа передана до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VІІ «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, касаційний суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги, виходячи з такого.

17 серпня 2016 року Інспекцією винесено податкову вимогу №8245-17, у якій зазначено, що станом на 16 серпня 2016 року у Товариства існує податковий борг в сумі 821 967, 04 грн.

22 серпня 2016 року першим заступником Житомирської об'єднаної державної податкової інспекцією Головного управління ДФС у Житомирській області було прийнято рішення про опис майна ТОВ «Лекон» у податкову заставу за №220/17.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Житомирського окружного адміністративного від 28 вересня 2015 року у справі №806/2269/15 задоволений позов ТОВ «Лекон» про стягнення з Держбюджету на користь Товариства бюджетного відшкодування у сумі 700 388, 00 грн. та пені у розмірі 121 579, 04 грн.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2016 року постанова Житомирського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2015 року була скасована та ухвалена нова, якою зобов'язано Житомирську ОДПІ ГУ Міндоходів у Житомирській області протягом п'яти днів з дня набрання судовим рішенням законної сили подати Головному управлінню ДКС в Житомирській області висновок про суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню товариству «Лекон».

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14 квітня 2016 року постанова Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2016 року скасована та залишена в силі постанова Житомирського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2015 року.

У червні 2016 року на підставі постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2015 року Товариством отримано виконавчий лист, який подано до виконання.

Платіжним дорученням від 15 серпня 2016 року №8448 Державна казначейська служба України перерахувала на рахунок ТОВ «Лекон» 821 967, 04 грн., тобто рішення суду, яке набрало чинності, було виконано.

Відповідно до статті 72 КАС України (в редакції чинній, на час ухвалення рішення судом першої інстанції) обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Встановлено, що сума 821 967, 04 грн., яка вказана у оскаржуваній податковій вимозі, складається з суми бюджетного відшкодування у розмірі 700 388, 00 грн. та пені у розмірі 121 579, 04 грн. Відповідну суму відповідач повернув Товариству за рішенням суду.

Відповідно до вимог статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.