ПОСТАНОВА
Іменем України
05 лютого 2019 року
м. Київ
справа №806/1578/15
адміністративне провадження №К/9901/3627/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),
суддів: Мороз Л.Л., Кравчука В.М.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 8 вересня 2015 року (головуючий суддя Шимонович Р.М.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2015 року (головуючий суддя Шидловський В.Б., судді: Євпак В.В., Капустинський М.М.) у справі №806/1578/15 за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора реєстраційної служби Радомишльського районного управління юстиції Житомирської області Шутки Ігоря Вікторовича, третя особа: Радомишльська районна спілка споживчих товариств, про скасування рішення, -
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила скасувати рішення про державну реєстрації прав та їх обтяжень, індексний номер 20622912 від 09.04.2015, прийняте державним реєстратором реєстраційної служби Радомишльського районного управління юстиції Житомирської області Шуткою Ігорем Вікторовичем (номер запису про обтяження 9344411).
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що ухвалою господарського суду Житомирської області від 19.03.2015 по справі № 8/84-НМ заборонено громадянину ОСОБА_3 укладати договори забезпечення (іпотеки, застави) на виконання будь-яких кредитних договорів стосовно приміщення універмагу, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 Разом з тим, на момент прийняття оспорюваного рішення відповідачем про встановлення обтяження на приміщення універмагу, власником указаного приміщення був не ОСОБА_3, а ОСОБА_1. Наведена обставина, на переконання відповідача, є безумовною підставою для відмови у проведенні реєстрації обтяження.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 8 вересня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2015 року, у задоволенні позову відмовлено.
Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили, що ухвалою господарського суду Житомирської області від 19 березня 2015 року по справі №8/84-НМ заборонено громадянину ОСОБА_3 укладати договори забезпечення (іпотеки, застави) на виконання будь-яких кредитних договорів стосовно приміщення універмагу, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.14-16). Вказана ухвала набрала законної сили та не оскаржена позивачем до суду апеляційної інстанції.
Згідно абзацу 5 ухвали господарського суду Житомирської області від 19 березня 2015 року по справі №8/84-НМ направлено до реєстраційної служби Радомишльського РУЮ Житомирської області оригінал ухвали господарського суду Житомирської області від 19 березня 2015 року про заборону вчиняти дії з метою встановлення обтяження на приміщення універмагу, яке знаходиться за такою адресою: АДРЕСА_1 (а.с.17-19).
Рішенням державного реєстратора реєстраційної служби Радомишльського районного управління юстиції Житомирської області Шутки Ігоря Вікторовича №20622912 від 9 квітня 2015 року на підставі ухвал Господарського суду Житомирської області від 19 березня 2015 року по справі №8-84-НМ, зареєстровано заборону на нерухоме майно: нежитлове приміщення, загальною площею 6128,7 кв.м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1
Дізнавшись про наявність зазначеного обтяження, позивач звернулась до суду із даним позовом, обґрунтовуючи свою позицію тим, що вона є власником нежитлового приміщення, підтвердженням чого є договір купівлі-продажу від 10 березня 2015 року, за яким ОСОБА_1 придбала у ОСОБА_3 нежитлове приміщення універмагу, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 Указаний договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за №349 (а.с. 7-12).
Відмовляючи в задоволенні позову, суди виходили з того, що надання правової оцінки ухвалам господарського суду Житомирської області від 19 березня 2015 року по справі №8/84-НМ лежить поза межами повноважень державного реєстратора. Зважаючи на те, що рішення господарського суду Житомирської області від 19.03.2015 у справі №8/84-НМ, яке стало підставою для прийняття відповідачем оспорюваного рішення, є чинним та не оскаржено в апеляційному порядку, відсутні підстави для скасування рішення про державну реєстрації прав та їх обтяжень, індексний номер 20622912 від 09.04.2015, прийнятого державним реєстратором реєстраційної служби Радомишльського районного управління юстиції Житомирської області Шуткою Ігорем Вікторовичем. При цьому суди наголосили, що перевірка рішень судів в іншій спосіб, ніж шляхом їх оскарження в процесуальному порядку, - є неприпустимою та такою, що порушує встановлені в державі принципи правосуддя.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду і направити справу на новий розгляд.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що вона є власником універмагу, про що здійснено відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, у зв'язку з чим у державного реєстратора не було підстав для накладення заборони на належне їй майно. Крім того, в ухвалах господарського суду Житомирської області, на підставі яких встановлено обтяження, не зазначено про те, в інтересах кого встановлюється обтяження, а тому можна зробити висновок, що Радомишльська районна спілка споживчих товариств, якою було подано заяву про реєстрацію обтяження, жодним чином не може розцінюватись як заінтересована особа - тобто особа, яка мала право звернутися із заявою про державну реєстрацію обтяження. На думку скаржника, зі змісту ухвали господарського суду, ним встановлена заборона вчиняти дії відносно універмагу, тобто стосується лише окремих правомочностей розпорядження майном та виключно відносно ОСОБА_3, тобто не є всеохоплюючою і універсальною. Оскільки власником майна вже був не ОСОБА_3, а ОСОБА_1, державний реєстратор повинен був відмовити у реєстрації цього обтяження.
У запереченнях на касаційну скаргу Радомишльська районна спілка споживчих товариств, посилаючись на правильність висновків судів попередніх інстанцій, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання ними норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Суди першої та апеляційної інстанцій правильно виходили з того, що спірні правовідносини врегульовані Законом України від 1 липня 2004 року N1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон №1952-IV), в редакції діючій на час виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до Закону №1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до частини першої ст.4 Закону №1952-ІV обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування.
До повноважень органу державної реєстрації прав належить, зокрема: проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень або відмова у їх реєстрації; забезпечення ведення Державного реєстру прав; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України (пункти 1, 2 ч. 1 ст. 8 Закону України № 1952-ІV).
Частиною другою ст.9 Закону України № 1952-ІV передбачено, що державний реєстратор, зокрема: встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.
Виходячи з норми ч.1 ст.9 Закону №1952-ІV, державним реєстратором може бути державний реєстратор органу державної реєстрації прав (державний службовець) або нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.
Стаття 15 Закону №1952-ІV визначає порядок проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень, а саме:
Сервіси для юристів